Після закінчення війни 1945 року, хто повертався з німецької неволі змушений був пройти фільтрацію і виправдовуватися перед смершем (нкаведистами), чому вони опинилися в Німеччині.
Довго і постійно, вже дома, вони допитували і мою сестру Марію.
Ніби їх власна армія з бездарним керівництвом не кинула на призволяще в 1941 році.
Як казала сестра Марія, за наказом Сталіна, їх всіх мали вивезти в Сибір, як ворогів чи шпигунів іншої держави і тому, що вони бачили і знали інше західне життя.
Там повинна була бути і моя сестра Сиваш Марія Іванівна.
Та спочатку війна з УПА і щоб молоді хлопці і дівчата масова не пішли до них, а потім смерть головного ката Сталіна порушила ці плани.
Пригадую розповідь сестри Марії. Їх, вчителів української мови, зібрали в м.Запоріжжі, столиці запоріжського козацтва, для підвищення кваліфікації. Їх група на навчання вранці їздила в трамваї і між собою вони спілкувалися українською мовою. І ось одного дня хтось з пасажирів сказав "откуда еті бендеровци здесь взялісь". Сестра відповіла цьому шовіністові, що ми місцеві вчителі української мови.
Війна з Німеччиною закінчилася, але сміливці, патріоти свого народу, воїни УПА до 1955 року продовжували боротьбу проти одного ворога, більшовиків, вони свідомо віддавали життя за Україну, боролися проти тих хто мордував населення України і після 1939 року.
Чекісти переодягалися в форму воїнів УПА і в Західній Україні знищували населення цілих сіл і ці звірства звертали ніби то воїни УПА.
Багато мені з того звірства розповідали в тещі на Тернопільщині ще після 1967 року. Такими діями влада намагалася озлобити і підняти населення проти УПА.
Моя мама розповідали, як після війни 1945 року вони і тисячі таких як вони тягали на собі по колгоспних полях борони і іншу техніку, щоб обробити і посіяти їх.
Бо власний "уряд" був зайнятий іншими проблемами.
Як на радянських багнетах нав'язати і розповсюдити світову революцію по інших країнах світу, там куди вони ввели свої війська під час 2ї світової війни.
Західні країни відбудовували зруйноване війною. Виготовляли нову техніку для своїх людей, яка б полегшувала і покращувала умови праці.
В Союзі думали над одною проблемою, як створити грізнішу зброю проти людей, атомну, водневу, хімічну, бактеріологічну і іншу, щоб залякати західні країни.
Розбитий ворог німці тепер помирилися з усіма народами світу. Тільки Росія того примирення не хоче і все роздмухує події тих далеких часів і тепер намагається підім'яти під себе країни бувшого Союзу.
Кожен день і в Україні "святкують" яке село чи місто визволили від німців. І так день за днем і рік за роком це продовжується безперервно.
Німці тепер живуть набагато краще переможців. Мають сучасну техніку. Їздять на мерседесах, опелях і інших сучасних автомобілях, а ми ще на горбатих "Запорожцях" і італійських "Жигулях" 35 річної давнини, або на коробках для інвалідів, на якій їздив чоловік Марії Іванівни (Сиваш), Обіход Павло Іванович.
А ті хто після 1991 року достатьно накрав народного майна, тепер зміг купити собі їхні "опелі", "мерседеси", "міцубісі" і інші моделі.