Сторінка 55-56
В 17ст. Джамбуйлуцька (Перекопська) ногайська орда з`явилася на території Північного Причорномор'я, після розпаду Золотої орди та переходу ногайських племен з прикаспійських земель у другій половині16ст.
В другій половині 18ст. з`явилася назва "Перекопська орда"-як синонім назви Джамбуйлуцької орди. Ця ногайська орда кочувала між Перекопом, Дніпром і річкою Бердою.
Кордони її проживання постійно змінювалися.
Перекопська орда знаходилася в васальній залежності від Кримського ханства.
На чолі орди стояв каймакан-генерал губернатор Перекопу, що призначався особисто кримським ханом.
Найбільш відомим керівником Перекопської орди був мурза Тугай-Бей-союзник Богдана Хмельницького у боротьбі з поляками.
Під час російсько-турецької війни 1768- 1774р. Перекопська орда визнала зверхність Російської імперії (1770р.). На той час вони нараховували 5000 кибиток.
В 1771р. Перекопська орда переселилася на Кубань, але 1790р. ногайці цієї орди повернулися на попередні місця мешкання. Від цього часу вони перейшли на осілий спосіб життя, освоїли землеробство.
Після Кримської війни 1853-1856р.р. залишки орди переселилися до Туреччини (1860р.).
Єдисанська (Очаківська) орда у 17-18 ст. кочувала на правому березі Дніпра, від річки Кам'янки до річки Родимки, правобережної притоки Південного Бугу.
Головні селища орди розташувалися навколо турецької фортеці Очаків. Звідси ще одна її назва Очаківська орда. Вона була найбільш численною серед ногайських орд в другій половині 18 ст. і налічувала близько 40000 кибиток.
З Очаківською ордою вели запеклу війну Запорозькі козаки. У 1770р. Очаківська орда визнала протекторат Росії і згодом була переселена у степи між Доном та Кубанню.
Звідси у 1770р. частину цієї орди було переселено у прикаспійські степи та долини Дагестану, а частина покинула межі Російської імперії та відкочувала до Південної Бессарабії, де злилася з Буджацькою ордою.
Едичкульська орда з другої половини 16ст. кочувала у Буджаку, тобто між Дністром і Дунаєм. У середині18ст. за наказом кримського хана вона перейшла на лівий берег Дніпра, де зайняла територію від Кизикермана до гирла р. Конки(з півдня на північ) та від Дніпра до верхівїв р. Конки і р. Берди (із заходу на схід)
Після поразки Кримського ханства в російсько-турецькій війні 1768- 1774р.р. Едичкульська орда визнала протекторат Росії. У другій половині 18ст.у Едичкульській орді нараховувалося 20000 кибиток.vВ 1771р. ногайців цієї орди було переселено на Кубань, де вони мешкали не довго. Значна частина втекла до турецьких володінь, а незначна решта ногайців цієї орди на початку 19ст. з дозволу російського уряду, повернулася в приазовські степи, де і осіла на землях вздовж р. Молочної. Ними було утворено два поселення (1388 душ чоловічої статті). Після Кримської війни 1853- 1856р.р. під впливом мусульманського духовенства, ногайці, що залишилися від Едичкульської орди, емігрували до Туреччини.
Орда-військово-адміністративна організація кочівників.