його армія це суцільні п’яниці, мародери, бандити і т.п.
Точно так, як в радянські часи замилювали всім нам очі і заставляли засуджувати тих про кого ми не знали правди і чиї книжки не читали.
Здається, ніби, автор ту брехню переписав з радянських часів.
З слів моєї мами, яка в 1920 році бачила і батька Махно і його армію. Розповідала, що його армія декілька днів ішла через наше село.
Мабуть для наступу, разом з більшовиками, на Крим.
Ніякими грабунками вони не займалися, людей не чіпали.
Хто хотів з села добровільно вступав в армію Махно сам або з конем.
А ось Сиваш Віталій Григорович з Запоріжжя в листі пише,що махновці пограбували його діда Максима. Але чи знав Нестор Іванович що в діда Віталія є 1000 рублів? Не знав! Про це знав дідів брат Яків, бандіт, як називає його Віталій, який вступив в армію Махно, і він пограбував брата.
Тому речі треба називати своїми іменами.
Ми знали, що в нашого діда Петра Оксентійовича Гасенко мішечки з золотими монетами вкрав родич Юхим і, з цього питання, не клеїмо ярлики навіть бандитській більшовицькій владі.
По даних більшовиків армія Махно допомогла їм скинути білогвардійців в Криму в море.
Для цього армія Махно з тяжкими боями проти білогвардійщини і великими втратами рухалася по півдню України. Звільнила Гуляйполе, Пологи, Токмак, Оріхів, Мелітополь, Олександрівськ (Запоріжжя) і інші міста. Форсувала лиман Сиваш в брід і несподівано з тилу нанесла удар по білогвардійцях.
Коли війська Махно зайшли в воду лиману Сиваша більшовики несподівано з заді поставили заград загони, щоб на випадок відступу махновців, відкрити по них вогонь.
Після переможної операції, Махно через Перекопський перешийок вивів армію з Криму на Херсонщину. Але більшовики боялися сили на півдні України, майже 100 тисячної армії Махно.
Із Кремля, командуючий більшовиків Фрунзе одержав таємний наказ, тепер знищити Махно і його армію. Від несподіванки, що вчорашні союзники в Криму стріляли в спину, загинуло багато воїнів армії Махно
Самому Нестору Івановичу вдалося, з частиною армії, врятуватися і переправитися в Румунію.
Це було аналогічно, як в 1775 році, коли запорізькі козаки допомогли росіянам розбити кримсько-татарське військо і захопити Крим. Російська армія, яка рухалася на північ, за наказом Катерини 2, несподівано повернула і розгромила Запорізьку Січ.
Пізніше Махно переїхав в Париж. В 1927 році він розлучився. Помер в 1934 році в Парижі. Після закінчення війни в 1945 році смерч (НКВД) розшукали бувшу дружину Махно і дочку в Берліні і відправили на заслання в Казахстан.

До стор.229. «Хвороба» росіян, приймати все боляче стосовно себе, коли говорять історичні факти не на їх користь, або не так як їм хочеться. Підтверджує те, що в програмі НТВ «Євреї в Росії» Лев Аннінський сказав, що російської культури, як такої не було….»
А так же істину, яку трактує київський академік  В.Кандиба.