До стор. 211. Дуже, м’яко кажучи, скромно написано про сталінський голодомор 1932-33р.р.
Немає пояснень, що то вже робили не німці, а совети.
Що то була помста кремлівської влади українському народу, що він повстав проти колективізації 1929-30р.р., і русифікації, яка загальмувала розвиток української мови. і держави
Коли в селян всіх рангів відібрали все майно, худобу, зерно, знаряддя праці і не звертали уваги на те, що у селян не було чим годувати сім`ї.
В ті часи , як правило, мали по 10 і більше дітей.
Вимирали сім`ї, села. Люди ішли падали і вмирали.
Дійшло до того, що мертвих не було кому хоронити. Були випадки людоїдства. Про це розказувала очевидець тих подій, моя мама.
Жертвами голодомору стали і мій дід Гасенко Петро Оксентійович (1932р.) і баба Гасенко Лукер`я Іванівна (1933р.). Поховані вони в одній могилі, бо діду ще змогли викопати могилу а бабі вже ні.
Змішано в кучу терор царський, казні і терор сталінський з терором більшовицьким, включно до 1991 року.
Після розвалу, без єдиного вистрілу, в 1991 році комуністичної імперії (за виключенням чергових терористичних комуністичних погромів в Баку, Тбілісі, Вільнюсі). в Україні до влади прорвалися комуністи, прибічники Росії. Які без війни заново майже здали Україну Росії з криками, що нас хочуть продати Америці.
При цьому не забували грабувати народ і країну для власного збагачення. Разом із Росією відібрали наші вклади з ощадбанків, коли міністром фінансів, тоді ще Союзу, був Павлов.
Як пояснювали, за наказом, гроші вивезли в Москву.
В 1992р мені потрібно було 500 рублів, я з великими потугами їх вирвав з того вкладу, який я мав і в паспорт мені поставили штамп, що видали 500 рублів.
Росія захоплювала в Україні підприємства альтернативні російським підприємствам, які виготовляють таку ж продукцію як і в них. Після цього більшість таких підприємств в Україні зупиняли і викидали робітників на вулицю. Цим знищували конкурентні підприємства в Україні на користь російській продукції.
Після обрання президентом України Віктора Ющенка стають відомі факти пограбування народу кучмівськими прибічниками.
Ці злодії тікають не на захід чи США, а в Росію.
Ті шулери до 2004 року вбивали патріотів України, а тепер своїх співучасників, щоб замести сліди своїх махінацій.
Тепер Україна змушена розшукувати тих горе керівників в Росії.
Росія терміново, порушуючи своє і міжнародне законодавство, надає їм російське громадянство ( Бакай- керуючий справами президента Кучми, Крижанівський СБУ), щоб не дістала їх Україна. Бувший керівник КГБ в Україні Голушко втік в Росію з частиною архівних документів КГБ.
Зрозуміло, що Росія не просто так дає їм громадянство і відмовляється їх видавати Україні. Скільки землі було привласнено і в Криму і для громадян сусідньої країни.
До стор. 214. В розділах про нашого земляка з Гуляйполя, Нестора Івановича Махно розповідається, що він і