Коли молоді побачили один одного і сподобалися, то вони оцінили тільки свою зовнішність. Але потім, пізніше, коли вони живуть разом, випливають багато життевих факторів, на які кожен дивився по своєму. Це і стає приводом негараздів, незгод, конфліктів.
До цього додається нездатність шукати і іти на компроміси.
До цих факторів додаються упертість батьків, п'янство батьків, злодійкуватість, яке пізніше, за генами, наслідують діти.
Молоді дивляться так як це звикли робити їх батьки в своїх сім`ях, родині. Не враховували думки, рішення іншої родини і це приводило, що такі молоді люди розлучалися.
Тому те, що розказували мені батьки, що раніше підбирали молодих в тих родинах, які були спокійні, роботящі, байдужі до п'янства, неконфліктні, компромісні, не заздрих, старалися підбирати родини близькі і за достатком. Звичайно звертали увагу і на зовнішність. Молоді завжди знали одне одного і бачилися на вечірках, досвітках куди сходилася на гулянки молодь.
Я оцінюю, що по багатьох згаданих критеріях мої батьки були близькі один до одного.
Їхні родини були сусідами і все знали одні про одних.
Ця радіопередача наштовхнула мене на запізнілі роздуми і в моїй ситуації. Звичайно, якась частина факторів з бувшою дружиною у мене співпадала.
Але вона, з дитинства, вихована в родині до якої з війни не повернувся батько. Вона не бачила, як повинні були вирішувати між собою різні складні, конфліктні питання і проблеми батько з матір`ю. Цього вона не засвоїла в своєму житті.
Вважаю, що це було вагомою причиною, що бувша не зрозуміла, що треба почуте від когось обговорити разом, а не хіхікати. Зрозуміти, що привело до непорозуміння, і як все уладнати, якщо це можливо. Чи, можливо, то свідомо підбурювали для розладу в сім`ї. Що треба ставати на бік батька своїх дітей, а не на бік сексотів, злочинної державної влади, сусідів.
Не бути Павліками Морозовими, яке нам вдовбували в голови совети і налаштовували зраджувати рідних батьків.
Тим більше, що ті влади, тієї держави, неодноразово доказали, що вони злочинні, антинародні.
Доказували це з 1917 року.
Бувша дружина бачила на власні очі, як після 1945 року звіріли кгбісти і нищили в їх селі воїнів УПА. По декілька днів трупи лежали в центрі села. Забороняли їх забирати і хоронити, а щоб більше залякати селян, зганяли людей дивитися на них.
Для тієї звірячої московської влади, родини це ніщо. Коли дружину М.І.Калініна, Всесоюзного старости, посадили до в'язниці, то "староста" навіть не намагався її захистити. Боявся за власну шкуру.
Марія Іванівна Обіход ще до переїзду чаклунки в наш будинок підтримувала зв'язки з нею. Якось приїхала Надя до батька, а його немає дома, Сусіди сказали їй, що він в чаклунки в Тарасівці.
Так називали центральну частину села. Вона не дочекалася його і пішла туди, а там застала і Марію. Їй чаклунка щось шила.
Микола вів подвійну гру. З одного боку всіх нас ніби підговорював проти чаклунки, а сам навіть перевозив її в наш родовий будинок, з його одкровень в "Одісеї".
Але перед богом за все приходиться відповідати. Тому тепер, з повідомлення Наді, і витіснили його злочинці з його дачі і погрожують йому.