І та брехня яку, можна почути і сьогодні, що ніби на Майдані стояли ті кому платили дійсно є неправда. Ні я ні ті кого я знаю і приймали участь в тих подіях ніхто не одержував ні копійки.
Юра Обіход прислав мені гроші, щоб я передав їх на Майдан.
Я носив продукти тим хто жив в наметах.
Один бізнесмен привіз машину валянок, і ніхто не записав навіть номер автомобіля і його прізвища.
Пізніше жінка Януковича брехатиме в Донецьку, що всіх одягають в американські валянки і дають американські наколоті апельсини.
Хто взув валянки бізнесмена, олівцями малювали на них емблеми США і з посмішкою говорили, та це ж американські.
Після рішення Верховного Суду про переголосування другого туру, 09.12.2004р. була команда роз`їхатися всім по домівках і проводити роботу по підготовці до голосування 26.12.04р.
22.12.04р. з трибуни Верховної Ради України пролунав заклик, 23.12.04 зібратися на Майдані Незалежності.
Я ішов туди і думав, що люди роз`їхалися і, мабуть, буде мало, ті що лишилися жити в наметах і можливо частина киян.
Але як я був здивований, коли побачив таку ж кількість людей, що ніби ніхто нікуди не поїхав. І я сказав собі, значить всі такі, як і ти Іване. Свої проблеми будемо вирішувати після виборів 26.12.2004р.
Я пояснював людям, що необхідно перевіряти свої прізвища в списках, виборчих комісіях.
На хамську поведінку деяких членів дільничої виборчої комісії звертався в територіальну виборчу комісію.
Перед виборами президента України 26.12.2004 р. я подзвонив в Одесу до племінниці Світлани і Марії Лінченко. Хотів з ними поговорити. Телефонну трубку підняв Андрій Горліцин, чоловік Світлани. Відповів, що Світлани і Марії немає дома.
Я, як родича, запитав його чи будуть вони голосувати за Ющенка.
Він відповів мені, що ніби я незаконно агітую в період коли агітація вже заборонена і за це можуть мене притягнути до відповідальності.
Але коли не могли ніде влаштувати Андрія на роботу, то звернулися до мене, щоб я допоміг влаштувати його в Росії.
26.12.04, як і в попередні дні голосування, я організував збір людей на своїй виборчій дільниці на ніч під дільницею, до закінчення підрахунків бюлетенів і відправки документів в територіальну виборчу дільницю. І в цей день, по моїй команді, не допустили зриву роботи комісії, спостерігачами-молодчиками Януковича які заблокували роботу комісії всередині приміщення і підмоги яка прибула для цього ззовні далеко за північ.
27.12.04р. Київ знову вирував. На вулиці знову з`їхалася вся Україна. Тепер уже ніхто не запрошував і не перешкоджав.
Всі чекали оголошення результатів виборів.
Ще довго збирали інформацію з виборчих дільниць, але тепер уже чесно намагалися підраховувати результати нова ЦВК. З під ніг махінаторів втікала земля. Вони тепер намагалися затягнути остаточне оголошення результатів виборів і в ці дні розікрасти ще що було можливо, те що вже оформлялося для розкрадання.
Але основне вже було вирішено.
Ось в цій обстановці 30.ХІ.2004р., біля Верховної Ради України я і познайомився з Ольгою Володимирівною Калітіною (14.08.1949р.н.).