З 1986 року всі міста, містечка і села навколо Києва мають статус забрудненої зони, а мешканцям Києва свідомо цей статус не дали, бо три мільйони людей і ніякий союзний бюджет фінансового навантаження, за масштабну аварію не хоче брати.
Ось і лікуємося тепер хто як може. В 1993 році мені оперували щитовидну залозу.
Кожен якусь болячку пов'язану з підвищеною радіоактивністю має.
До стор.585. "Сходить на храм", в "Одісеї" написано, що не змогли пояснити суть цих слів. Це через відірваність дослідників від місцевості і не вірне тлумачення цих слів консультантами.
"Сходить на храм" це не сходити молитися в храм, або піти до церкви, як кажуть в Тарасівці.
Влітку, в червні місяці, є релігійне свято Трійця. В цей день в Петропавлівці і Решетилівці (Тарасівці) відмічають релігійне свято Храм.
Родичі, рідні, знайомі, близькі люди з інших сіл і міст проживання в цей день ішли в церкву, а з церкви, за запрошенням з минулого року і без нього, ішли до своїх рідних в Тарасівці на трапезу.
В селі до цього свята ретельно готувалися. Було вдосталь, на той час, їжі, напитків, необхідна, по тих часах, кількість горілки.
Горілки українці, вживали мало. На 20-30 чоловік досить було 2-3 літри горілки. Самогонку, мама теж робили самі з буряків.
Хліб для сім`ї мама пекли один раз на ввесь тиждень. Клали його в кімнаті на лаву і накривали рушником. Навкруги по тісту проводили ножем. Хліб підходив і в цьому місці утворювалася нерівна шкуринка.
Кожен намагався першим відрізати цей шматок хліба і натерти його або часником або цибулиною. Мамин хліб завжди був дуже смачним.
Горілку пили малими стопками, а жінки, як правило, не вживали горілку зовсім. Для них була вишнева настойка. Це слабкіше за вино, але солодке і дуже приємне на смак питво.
Після денного застілля всі були тверезі. На цих зібраннях обговорювали все і всіх. У кого хто народився, відійшов в інший світ, скільки худоби, які врожаї були і будуть, які плани і т.д. Святкували до полудня.
По полудні починали гості розходитися, роз'їжджатися по своїх селах, домівках. Бо казали, що ще дома треба поратися по господарству.
Цей захід називався "сходити на храм" до когось, Івана і Ольки (як називали мою маму)
В інших селах храм відбувався в інші релігійні свята.
Так в Басані, здається, на Успіня Присв`ятої Богородиці.
Це остання неділя серпня місяця. Ішли на храм до Савки і Химки.
День коли відбувався храм був пов'язаний з назвою церкви в селі.
Якщо село велике і в селі дві церкви, зрозуміло з різними назвами, то село по обряду, ділилося на дві частини. Все залежало, яка частина села відносилася до даного приходу (церкви).
Такі ситуації виникали після того як совети почали укрупнювати села і з'єднувати їх. На початковій стадії утворювалося село і в ньому будували свою церкву.
Завжди згадую це свято. Будинок і в середині мама білили.В кімнатах у нас було чисто прибрано і все було вквітчане зеленими гілками з осокору, а на підлогу стелили зелену траву (осоку).
Ще це свято називали зелені свята.