Я не розумів, чому так написано. Чи то якась злоба на цей народ?
Чи то традиції з російської землі писати погано про українців і вигороджувати ту імперію, яка завжди була тюрмою народів і це підтверджує своїми діями до сьогоднішнього дня.
До того, як почав читати, я горів бажанням, як можна швидше розіслати надіслані мені шість примірників, щоб і інші пораділи виданню книжки.
Але ознайомлення з нею зупинило мій порив.
Так як в ній згадується і моє ім`я, як активного учасника в підготовці рукопису, значить ніби і я причетний до того бруду, який ллється на мій народ, на мій рід і, виходить, на мене особисто.
Я вирішив перечитати книжку до кінця і хоч частково, посилаючись на відомі мені історичні події, виправити ту несправедливість ДОПОВНЕННЯМ до "СИВАШСЬКОЇ ОДІСЕЇ".
Додати цей текст до кожного примірника і тільки після цього розіслати за призначенням в тому числі і автору.
Два примірники були підписані кому, решта ні, тому щоб комусь не вручити книжку двічі, я запитав кому вже відправлені книжки.
А сам продовжував знайомитися з текстом написаного.
З перших сторінок зрозумів, що книжка написана суб'єктивно. Однобоко і не об'єктивно висвітлювала події до і утворення держав Київської Русі (України), Московського князівства і до сьогодення.
Як і в радянські часи типово перебільшувалася роль Росії і росіян. Українські коріння губилися і принижувалися тодішньою кличкою московського царства, малороси.
В мене з`явилася думка, а чи не через це Федя перестав зі мною спілкуватися, бо не поділяв підходу в написанні родоводу.
Та в цій частині і не було родоводу.
По друге я заперечую, що я причетний до такого тлумачення, як в книжці, походження двох народів українського і російського.
Ми дійсно є два різних народи.
З цим погодився ввесь світ крім Росії, яка нав'язує ярлик братніх слов`янських народів Україні, Білорусі і Росії.
Та чи і є Росія слов`янською державою, крім західної її частини?
Чому в Росії забувають, чи можливо не знають, що слов`янськими народами є цілий ряд країн, яких вони не хочуть перелічувати Польща, словаки, словени, Болгарія, серби, чехи і так далі.
(Підтвердження моєї здогадки, і навіть більше, прочитав в газеті "Шлях перемоги" №14 за 8 квітня 2009 року.Читай на сторінці 229.)
Їх мета ЗАЛИШИТИ в своїх ОБІЙМАХ Україну під девізом, що ми слов`янські народи. Тільки один приклад, фактом визнання світом українців є те, що з дня утворення в 1949 році Організації Об`єднаних Націй (ООН) засновником її є і Україна. І хто щоб не писав факт заперечити неможливо.
13 червня 2006 року до мене в Київ з сім`єю приїхав Федя Сиваш.

На фото верхній ряд зліва направо: Оля з сином Андрійком, Ліза на руках у Іри, Володя, Михайлик, нижній ряд: Маша, Федя, Ваня, Гриша всі родини Сивашів.
Він поділився зі мною, що працює над своєю книжкою родоводу.
Я показав йому в компютері уже підготовлений рукопис, який назвав "Доповненням до "Сивашської Одісеї".
Федя радив мені писати свою частину, не згадуючи і не посилаючись на "Одісею". Я роздумував над пропозицією, але потім відійшов від неї.