Як свіжий приклад, хто розстрілював поляків в 1940 році на території Росії і спочатку відбріхувався, що то неправда.
Багато заперечення фактів треба читати, як і в радянські часи, між строчками, що є постійні намагання вину своїх перекласти на інших.
Сталінські кати знищували цвіт української інтелігенції, священників, провідників нації без суду і слідства.
Частину їх засилали в російські глухомані для розбудови тих країв.
Після початку другої світової війни з Німеччиною, за наказом Сталіна, перед відступаючою радянською армією повинні були все майно вивезти в глибинку Росії, а якщо неможливо його забрати, знищити, що і робили. Свідченням цього, до цього часу, стоїть підірваний похилений елеватор в м. Пологах, Запорізької області.
Коли в 1941 році німецькі частини вступили на територію України і відкрили в'язниці в Західній Україні, то виявилося, що радянські кати, перед відступом в в'язницях розстріляли сотні тисяч невинних українців.
Німці відразу скликали міжнародну громадськість і журналістів і все це їм продемонстрували, щоб пізніше ці злочини совети не переклали на них.
Тільки в Биківні, під Києвом, закопані 225 тисяч страчених комуністами українців. Тому до цього часу ще ніяк не дають відкрити повну правду того терору. А всі архіви вивезені з України.
На Нюрнберзькому процесі совети представили німецький документ, щоб підсилити вину німецького керівництва. В якому сказано, що ОУН-УПА хотіли створити незалежну Україну і їх треба знищити як бандитів. Що вони і робили.
В Бабиному Яру в Києві німці в перші дні війни розстріляли керівників ОУН-УПА.
Це підтверджує те, що члени ОУН-УПА не воювали на боці німців.
Пізніше, після Нюрнберга, совети почали брехати, що ОУН-УПА, ніби, воювали на боці німців.
Україна ставить питання визнати воїнів ОУН-УПА, як патріотів України, воюючою стороною в другій світовій війні.
Росія своїми окриками і через своїх маріонеток в Україні протидіє цьому. Бо ще живі деякі ті кати, які нищили воїнів ОУН-УПА до 1955 року.
До стор.124. Подібне "пояснення" можна прочитати і про зупинку Радянської Армії на другому березі річки перед Варшавою в 1944 році, в момент коли в місті почалося польське повстання, організоване урядом, який знаходився в Лондоні.
Хіба поляки могли додуматися, що наступ совети зупинять з політичних мотивів. Бо це повстання організувала не промосковська Армія Людова, а Армія Крайова керована з Лондона. Німецька армія зрозуміла, що допомоги полякам не буде і розгорнула придушення повстання. Наслідок, було знищено 200 тисяч мешканців Варшави.
Ось про цю зраду совецького (російського) керівництва треба говорити а не про вигадки ніби українці нищили поляків на Волині.
Читаючи "Одісею" один розділ за другим, скрізь знаходжу давні заготовки, підбір матеріалів і сучасний стиль прив'язати все уже до сьогоднішньої Росії.
Переконуюся, що задум очорнити Україну і всіх українців був задуманий давно. А здійснено, ніби, при написанні родоводу.
Але не можу збагнути одного, що підштовхнуло на це?