Чергового листа напишу від Наді, або в березні вже з дому, коли повернуся.
12.02.2004 рік.
Добрий день, Вітя!
Я дуже затримався з відповіддю. Постараюся написати про те, що маю спочатку відповідно останніх твоїх листів.
Лист Ніни Петрівни я висилаю.
Відносно Кутнього. Ваше право підтримувати з ним зв'язки чи ні.
Але мені він не сподобався. Він хотів би тримати мене на віддалі і в той же час випитати з мене те, що я накопую в архівах. Вітя, ми не дурніші всіх тих вчених істориків, але треба, щоб ми, точніше я, працював.
Певний досвід роботи в архіві я набув, але мені не вистачає на все часу.
Коли працюємо ми самі, то інтуїтивно і по знанню роду і інше, правильніше відчуваємо і розкопуємо ситуацію. Так як ми шукаємо це для себе.
А помічники чужі, я так думаю, "працюють" по принципу, результату немає, але повинна бути оплата. І чим довше тим краще. Підтвердженням цього може і є те, що Величко нічого не "знаходила", а Новіков відразу знайшов потрібні матеріали в Запорізькому архіві.
Я від Вас нічого не вимагав і не вимагаю. Але маю свої плани і для їх здійснення витрачаю час, який міг би витратити на роботу в архіві.
Ви довго на мене тиснули, щоб я дав дані на моїх синів Володимира і Михайла. І я вимушений був Вам написати правду, передумови цих складнощів.
Тепер я вимушений знову тобі дати відповідь повну, чи я можу працювати в архіві чи ні.
Я вимушений розкрити куди я витрачаю дорогоцінний час.
В сьогоднішніх умовах я не роблю життєвих складнощів і заробляю гроші скрізь де мені під силу. Тому крім того, що вирощую врожай для себе, частину його я сам продаю.
Мене влаштували на чергування і я певний час чергую.
Плюс роботи по ремонту свого авто, в квартирі, в будинку в селі.
Також інколи ремонтую чужі авто і інше.
Після смерті Марії Іванівни, я захотів побачитися з сестрою Надею, яку востаннє я бачив в 1990 році.
Можливо, хто знає, коли ми ще побачимося.
Тому для підготовки до поїздки, я працював більше для цього.
Ось чому я, останнім часом, мав, м'яко кажучи, мало часу на роботу в архіві.
Тепер я побував в Наді. Викручуюся фінансово і постараюся наскільки зможу вникнути в нашу спільну роботу.
Відносно моїх хлопців. Маю куцу інформацію. Як повідомили мені, Володимир Сиваш, поки що не одружений. Але є знайома, і він має серйозні наміри одружитися на ній.
Михайло Сиваш, дружину звуть Люда. Мають доньку Катю. Зовсім недавно переселився в свою збудовану квартиру на масиві Осокорки. Михайло пішов з роботи з магазину будівельні матеріали. Мабуть відкрив якусь свою справу.
Має мобільний телефон. По ньому я з ним говорив. 38 050 3585556.
Одного разу я хотів переговорити з Володимиром і зателефонував на Оболонь. Відповів жіночий голос і мені здалося ніби знайомий для мене, але я запитав хто це. Мені вона відповіла Люда і що Володі дома немає. Цей голос був дуже подібний на голос Люди Обіход. Я поклав трубка, а сам подумав, Люда приїхала в Київ і до мене чогось не зателефонувала.
По фонду 229. Я його знайшов в "Путеводителе 1958г." в перші дні моєї роботи в архіві. Але це дуже обширний об'єм матеріалу. І так вийшло, що були інші, ніби більш важливіші питання, і я його все залишав, заходив в нього тільки частково, більше року тому.