Начало текста 155 страницы

З його дружиною, Лукер`єю Іванівною, пов`язана інша трагічна історія. За спогадами бабушки Марії, Лукер`я втратила ногу за декілька тижнів до весілля.
В той час вона працювала на панському полі, збирала огірки. Відволіклася за розмовою з кимось. Це не сподобалось господарці. Поспішаючи, Лукер`я Іванівна не помітила пеньок у гудені і перечипилася. Спочатку ніхто не звернув увагу на рану, але потім від цієї травми розвинулася гангрена і прийшлося ампутувати ногу.
На всіх фотографіях вона зображена з довгою косою до п'ят, яку не відрізала до самої смерті.".
Добрий день Вітя!
Вітя, я не знаю, чи писала тобі Марія Іванівна, за тих Сивашів, які проживали біля нас тоді, коли я був ще в Тарасівці. Більше всього Сивашів, я пам'ятаю, проживало рядом з нами, були сусідами ближчими, подальшими. Марія Іванівна говоре ще про окремих Сивашів, які проживали в інших місцях, але вже і вона детально про них не може сказати. Я намалював схему всіх сусідів, які жили рядом з нами.
Прямокутниками я умовно позначив хати і підписав хто в них проживав за моєї пам`яті. Я думаю, що рядом жили всі пов'язані якимись родинними зв`язками. Наприклад:
Сиваш Іван Петрович (дід Петро), родина з дідом Гасенко Петро (хати рядом).
Кривоніг Хома, сусід через одну хату, в них була невісткою сестра мого батька, Ганна за Микитою.
Логвиненко Самсон Данилович одружений на сестрі родичці Сиваша Максима, як і писав Віталій Сиваш.
Сиваш Пріська, ми дуже з тією бабою контактували. Вона жила сама і кожного дня приходила до нас або мама ішли до неї, але чи родичка вона нам, не чув від батьків. Просто не говорили, можливо, як і про Сиваша Максима, а в дійсності ми були в родинних стосунках.
Гасенко Михайло, мамин двоюрідний брат. На фото 1943 року я в нього сиджу на руках. Під час війни він змушений був виїхати з Союзу під час відступу німців.
З іншими Сивашами Данилом і Іваном Івановичем контакти були, але не такі тісні. Думаю, що як би можливо було дослідити глибше, то з`ясувалося б, що вони теж відійшли від нашого роду в якомусь коліні.
Я намалював дуже маленьку частину з села, як уже говорив, Тарасівки. А в дійсності це була частинка Решетилівки.
Бо початкова школа називалася Решетилівська. Показав своїх сусідів.

Спочатку в цьому селі був створений і колгосп "Революційна хвиля".
В центрі Тарасівки був колгосп "Більшовик".
З часом "Ревхвилю", "Більшовик" і колгоспи які були в хуторах Романівському і Андріївському об`єднали в один і назвали його "Росія".
Пізніше, в хаті Сиваша Федора Андрійовича став жити Горулько Дмитро. А наш сусід Горулько Сашко з дочкою, другою дружиною і її сином
Миколою виїхав з села і нашими сусідами стали Іванченко Петро і Тоня.
Село продовжується в обидва боки і розташоване рядом з річкою Токмачкою. Межі села Решетилівка, село починалося з подвір`я Діденко Петра і продовжувалося в бік села Ольгополь, закінчувалося подвір`ям Гаркуші, це де кінчається ставок колгоспу "Куйбишева".
На другому березі річки паралельно тягнеться село Басань. Там жили двоюрідна сестра батька Дяченко (Сиваш) Химка Федорівна і Сава Данилович з родиною і рідна сестра батька Павленко (Сиваш) Марія Петрівна з чоловіком Тихоном.

Конец текста 155 страницы