Коли померла Марія Іванівна Обіход на її похорон я ледве встиг сам, але потім пішов до Михайла на роботу і повідомив йому коли відмічатимуть 40 днів. Але він не поїхав в Мелітополь і не подзвонив до Тамари, щоб виразити їй своє співчуття.
Володимир Сиваш, як то сказав мені, стосовно Федіної родини, після хрещення Федіного синочка Андрійка, де хрещеною мамою є його дружина Іра, "та вони чужі для нас".
А те що Володя почав спілкуватися зі мною, в одній розмові Софія скаржилася знайомим, "та Володя став татів синок".
І дійсно, він знову став триматися на віддалі від мене, перестав спілкуватися.
Похорони Сиваша Миколи були організовані за безпосередньої участі Марії і Володимира Лінченка. В їхньому селі відбулися похорони, в їхньому будинку в селі Холодна Балка проходили поминки.
Все що я чув і бачив раніш і тепер, мене і зараз дивує чому Микола обрушився на таку предану йому жінку і не зміг знайти з нею спільну мову. Мабуть наслідки, що він народився під час голодомору, про що я згадував раніше.
Село Холодна Балка, Одеська область, Боляївський район (розташоване за 20 км. від головного поштамту Одеси по Київській трасі.)
Лінченки вирішили продати хату в селі Холодна Балка і тоді Микола Сиваш лишиться там один далеко від рідного краю і могил батьків і рідних.
Cвітлана Миколаївна (Сиваш) Горліцина
Народилася 21 жовтня1964 року в місті Запоріжжі.
З 1971 року по 1981 рік навчалася в середній школі №39 міста Запоріжжя.
Після закінчення школи в 1981 році поступила в Одеський інститут народного господарства, який закінчила в 1985 році.
В 1985 році вийшла заміж за однокурсника по навчанню Горліцина Андрія Геннадійовича. (28 грудня 2006 року розлучилися)
25.11.1992 року народився син Павло,
а 23.09.1994 року народилася донька Саша.
Діти навчаються в українській гімназії № 1 м.Одеси,
Але в розмові я від них не почув ні одного українського слова, хоч я з усіма говорю виключно українською мовою.
Марія Лінченко згадала, як після народження Свети в Запоріжжя приїхала бабушка Сиваш Ольга Петрівна. Забрала Марію з Светою в с. Тарасівку і там таємно від батька Миколи, бо він дуже негативно відносився до релігії, як всіх внуків похрестили і Свету.
За хрещених батьків взяли мене, Сиваша Івана Івановича і Хілько Марію Митрофанівну.
На сорок днів смерті Сиваша Миколи Івановича(23-24.12.2006р.) в Одесу ми поїхали з Ольгою Володимирівною Калітіною.
Там в ці дні були ми, родина Свети і Лінченки.
На поминки, як і на його похорони не приїхали ні батьки Андрія, чоловіка Свети, ні хтось із рідних Андрія.
Іра Стамболійська обіцяла Светі приїхати з мамою Надею на 40 днів, але чомусь не приїхали. Пізніше пообіцяла, що приїдуть влітку 2007року.
Я подумав, раніше всіх членів родини ховали на одному цвинтарі (гробках)
Тепер наша родина лежить в різних місцях і населених пунктах і не тільки України.
Із-за гоніння на Гасенко Петра Оксентійовича, вони вимушені були жити в іншому місці і поховали їх не на цвинтарі біля бувшої своєї хати, де мабуть лежать і їхні батьки. Я не пригадую, що мама говорили де поховані батьки її батьків.