Та навіть ті українці, які виїздили з села, де була українська мова, в армію, жити в місто, поверталися додому і з батьками вже говорили мовою суржику сусідньої держави. «уехала в льопне, а приехала в сьорпне».

В «Сивашській Одісеї» безпідставно проведена червона лінія і нав’язується думка, що майже всі народи світу пішли від етносу, який ніби проживав на територій майбутньої Росії, що першими були росіяни, а решта потім.
Тільки один приклад. Де первісній людині легше було прожити в теплій Індії чи в сибірських снігах. Коли люди ще не вміли робити одяг, взуття, зброю і т.д. В Індії простіше було зробити одяг з листків, а їжу зірвати з вічнозелених рослин. Пізніше, коли вже навчилися шити одяг і інше, ті племена переходили жити в більш північніші райони планети. Зрозуміло, що то була спочатку українська земля, аж згодом, багатьма століттями пізніше, освоювалися холодні райони планети в т.ч. і райони півночі.

В книжці вихвалялися дії, як царизму так і совдепів, про, ніби, їх «лояльність» до всіх народів, яких завоювала Росія.
Проводиться перекручена думка доброти до тих народів, яких Росія захопила силою. Багато говорити не треба. Взяти приклади і дії Росії стосовно тих незалежних країн, які відокремилися, скоріше вирвалися з лещатих обіймів Росії і після перевороту 1917 року і в пізніші часи включно з 1991 роком. Навіть сьогоднішня агресія проти Грузії, в серпні 2008 року. Раніше пересиляли росіян в усі республіки бувшого союзу і через них там контролювали ситуацію. Тепер винайшли іншу технологію для втручання в внутрішні справи незалежних країн. Сочатку на території Грузії в Абхазії і Південній Осетії бажаючим видавали російські паспорти, а потім в серпні 2008 року провели збройну агресію Росії в Грузії ніби для захисту тепер російських громадан.
Видачу російських паспортів практикують і в Україні в Криму і в Одесі.

Та не треба забувати і за теперішній геноцид проти чеченців.
Осколок від бувшої країни, правонаступник Союзу у всіх намагається проводити керовану нестабільність. Про яку я писав раніше.
Це і так звані допомоги по перенесенню «світової революції» іншим країнам світу В’єтнам, Камбоджа, Угорщина, Польща, Чехословаччина, Куба, Афганістан і багато, багато інших країн світу, де воювали і гинули за чужі інтереси радянські і в першу чергу українські , як в Афганістані, хлопці.
В Угорщині в 1956 році загинув син Івана Митрофановича Щербахи, маминого двоюрідного брата. Ці хлопці воювали проти законних урядів тих країн, їхніх народів, за Кремлівську ідею розширення комунізму, інтернаціоналізму на другі країни світу.
З цих хлопців брали підписки про нерозголошення, як тоді називали, військових таємниць. Уже немає тієї країни, а і тепер ті сивочолі хлопці, ще бояться відкрито розказувати про те, що вони там робили і бачили. За виключеннями, розказують як їх вчили перерізувати горла під час перебування в Нагірному Карабасі.
Я знаю тих хто пройшов і Афганістан і Карабах, то духовно скалічені люди.