Друге багато хто зрозумів, що в Незалежній Україні більший пріоритет буде надаватися національним кадрам. З часом вже не буде того, що було при соціалізмі.
Перша особа на керівній посаді бутафорійно національна особа, а його перший заступник обов’язково росіянин, наглядач від «братнього» народу.
Але наш народ в черговий раз обдурили тим що з паспортів видалели національність
З України в Росію росіяни масово не виїздили, як було з інших республік, особливо Середньоазійських. Їх ніхто звідси не витісняв. Хіба що, друг російських керівників, Кучма з своєю політикою поставив ввесь український народ на коліна і дехто з росіян не витримав того тиску і з криками нас переслідують, подався на обітовану землю.
Але і там не знайшов для себе місця. Я знаю родину, яка виїхала в Росію, але їх там називали хохлами і вони терпіли такі утиски, що змушені були покинути землю обітовану і повернутися в Україну.
То недаремно говорять «Добре там де нас немає».
Ті кого, в свій час, з Росії заслали в Україну, для розтерзання нашої держави і народу, тепер де хто тихенько повертається до своїх господарів, але не всі.
Одного мого знайомого Молчанов, засланий батько, як прокурор, мордував українців Західної України з 1939 року і після 2ї світової війни. Але синок пригрівся в Києві і в Росію не виїздить.

Російські антиукраїнські сили в Україні і сьогодні намагаються зробити все щоб відсунути від влади, уряду українських патріотично налаштованих керівників. Тому, ці шовіністи, професіонали по інтригах, російською мовою постійно з усіх трибун і кричать, що наші керівники непрофесійні і ніби не вміють керувати державою, промисловістю, економікою, щоб похитнути нашу довіру до них. Вони нищили наших патріотичних керівників і громадян всіх часів. Потім на них розповсюджували брехливі історії які намагаються зберегти і сьогодні.
А ті хто вміє знімати шапки з перехожих, то професіонали.
На деякі посади шовіністи кукловоди підбирають українських запроданців-перевертнів щоб хоч інколи вони говорили з нами українською мовою. А деякі запроданці говорять українською, то активно переходять на російську мову, це для того щоб там за хутором Михайлівським їх розуміли без перекладу, як вони топчуть державу Україну і її народ.

Чомусь в «Одісеї» дуже мало приділено уваги сестрам мого батька Сиваша Івана Петровича, тіткам Ганні, Марії, Вірі.
Сестра батька тітка Віра жила в Роздольному. Вона відійшла від православної віри і з`єднала свою долю з бабтиською релігією і коли було напише листи моїм батькам, або сестрі Марії, то вони навіть читати їх боялися і не хотіли. Втягла в ту релігію і сестру Ганну, коли вона переїхала з с.Павлівки жити до синів в Горлівку.
Вона писала тільки за релігію і нічого з особистого життя і родини.
Там нічого не було за її чоловіка Миколу, чи дочку і сина.
В листах ввесь час були якісь прокльони.
Після приїзду до мого батька вона в одному повідомленні в грудні 1992 року тітці Тоні Матяш сказалала, що я помер.