убитых, раненых и контуженых: генералов, штаб и обер офицеров, докторов, санитаров, сестр милосердия-отличившихся рядовых. СПБ (Санкт- Петербург) 1878г., 490 страниц.
Можливо вона є в «Руском государственном военном архиве» Москва.
Ця книжка видана в 1878р. в Санкт Петербурзі.
В архіві Болгариї її не має.

Ми поїхали в Народну Библиотеку «св. св. Кирил и Методий»  Записали Надю, але двох на перегляд не пропустили. Тоді я пішов сам. Переглянув картотеку, потрібної книжки не знайшов.
Пішов до консультанта. З нею пішли в іншу картотеку. Уже з нею переглядали вдвох. Вона відповіла, що даної книжки в Болгарії немає.
Вона може бути в Росії. Її треба шукати там.
Саша Попов сказав, що в ту війну, загиблих кожен фіксував своїх. Болгарія-своїх, Росія-своїх. Так що бажано переглянуть ту книжку.
Потім ми пішли в Докторський парк, на розі вул. Шипка і вул. Кра Кра. В ньому є «Докторський пам’ятник». На ньому з чотирьох сторін написано Шипка, Мечта, Пловдів, Плевен і під ними вниз вибиті прізвища.
Нижче:«Медицинские чиновники погибшие в турецкую войну 1877-78г.г.»
Нашого прізвища я не знайшов.
В музеї «Шипка-Шейново» я не побував. Можливо це може зробить Іра в вихідні дні. Вона працює. На Іру можна вийти по Інтернету.
Internet Stambdiyskaeyah OO.com, її домашній телефон 9561321.

Коли я приїхав в Софію мене зустріла Надя. Поїхали до неї.
Живе вона в трьохкімнатній квартирі сама. Квартира потребує ремонту. Так як опалення коштує дуже дорого, то всі батареї в квартирі відключені. На всіх батареях стоять лічильники тепла. Обігріває, Надя, електрокаміном одну найменшу кімнату, де спить. Всі крани в квартирі поломані, туалет не працює, за час мого перебування в неї, я все відремонтував.
Ще хотів відремонтувати електроплитку, але зять по телефону щось їй сказав і вона категорично відмовилася, щоб я ремонтував.
Живе вона на пенсійні кошти. З продуктів частину заготовляє з городу в селі для себе і навіть дещо продає. Каже, що ніхто їй не хоче допомагати в селі. Все тягає до поїзда на собі. Надя каже, що зять допомагати їй не хоче і забороняє щоб допомагала їй дочка Ольга.
До одруження, Ольга працювала. Після одруження, зять заборонив їй працювати і сам не працює. Якісь продукти привозить від своєї матері. А Ользі каже, мене (його) годує моя мати, а тебе нехай годує твоя.
Якщо Надя іде до них в гості, то зять наказує, що вона повинна купити і принести до них. Надя жалілася мені, що це не дешеві речі треба купляти.
Ользі він забороняє дзвонити до матері (Наді) з свого квартирного телефону. Я зрозумів, що Надя купляє їй картки і Ольга виходить на вулицю, щоб подзвонити матері з телефона автомата.
75й день народження Наді 23.ІІ відмітили в квартирі зятя. Туди приїхали ми з Надею, пізніше Іра і вони. На все, що купляли до столу, гроші давала Надя і зять потім показав їй чек скільки він потратив її грошей.