І шантажувати Україну сепаратиськими намірами окремих росіян, яких в свій час, Україна прийняла, в тому числі і як відставних військових пенсіонерів до себе.
Де зараз знаходиться розкольник Мешков? бувший президент Криму. Переховується в Москві.
Продовжується втручання у внутрішні справи України. Визнавати нам чи не визнавати воїнів Української Повстанської Армії (УПА), які воювали проти німецької армії так і проти советів, воюючою стороною в 2й світовій війні.Це справа України і її народу,а не Росії.
Щоб вони користувалися такими ж пільгами в нашій державі, як і ті кгбісти, які їх нищили до 1955 року, яких керівництво бувшого Союзу засилало на нашу територію.
Зрозуміло, що по вказівках з Кремля під час голодоморів, репресій і іншого приниження і знищення української нації, брали участь окремі росіяни, яких для цього засилали в Україну, а так же і наші яничари-перевертні, які продавали рідного батька і матір, на зразок Павліка Морозова, тому і хвалила його радянська пропаганда за те що він зрадив свого рідного батька.
За радянських часів було правило. Якщо в республіці керівником, наприклад райкому, була національна особа, то перший заступник обов’язково був наглядач росіянин.
Була тенденція в армії. Новобранців строкової служби в армію набирали в одній республіці і розсилали служити в інші, інших національностей.
Ось і можливі були такі випадки в 1990 році в Баку і Тбілісі, коли солдати одних національностей, за наказом, розбивали саперними лопатками голови місцевого мирного населення інших національностей, які проводили мирні демонстрації.
Всіх співвітчизників, ще за радянських часів, свідомо ділили на чурків, жидів, хохлів, кацапів. Цим закладалася, при необхідності, неприязнь одних націй до інших.
Ніхто і не питав нікого в республіканських керівників чи посилати війська в Баку, Тбілісі чи танки до Вільнюського телецентру.
Кого питали совети, з керівників сусідніх країн, коли радянські війська нищили народи, які хотіли скинути прорадянських наглядачів в Угорщині 1956р.,народ Чехословаччини в 1968р.,народ Польщі в 1968 і 1972р.р, розвалити Берлінську стіну. А «непокірних» керівників цих країн відправляли в сибірські, радянські, гулаги (Імрен Наді керівник Угорщини, Дубчик прем’єр міністр Чехословаччини і інших).
Чиї інтереси, наші хлопці, захищали в В`єтнамі з 1960 року, в Афганістані з 1979 року і багатьох, багатьох інших країнах світу, про які ще і сьогодні не розказують учасники тих подій.
З солдат, які там були, взяли підписки про нерозголошення «військових таємниць».
А архіви тих часів, які знаходяться в Росії, ще недоступні.
Я звернув увагу, що особливо запекло топтали Україну і її народ окремі росіяни, які тут народилися, яких вигодував український народ на наших харчах і окремі напів генетичні росіяни і сексоти і такі ж «діячі» продожують розколювати єдність нашого народу. І що цікаво, що вони не мають наміру вибачатися перед нашим народом за репресії, вбивства, голодомори, приниження і інше.