О. Білоусько. Полтавська енциклопедія. Полтавіка. Том 12. Релігія і церква — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — с. 743. стор. 557-559

ЦЕРКВИ РЕШЕТИЛІВКИ ПОЛТАВСЬКОЇ

1. Введенська церква.

Час будівництва першої, дерев'яної церкви в сотенному містечку Решетилівка Полтавсько­го полку, як і її історія, невідомі. Наступна, дерев'яна, п'яти верха церква була збудо­вана у 1752 році. У 1758р. та у 1768р. вхо­дила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 р. передана із відомства Київської єпархії до ві­домства Слов'янської і Херсон­ської єпархії. На той час мала двох священиків та чотирьох церковнослужителів. У 1790 р. входила до складу Миргород­ського духовного правління. У 1855 р. церква перебудована, у 1891 р.

поставлена на мурований цо­коль, тоді ж до неї добудована дерев'яна дзвіниця.

У 1776 р. до церковної парафії входило 89 дворів. У 1902 р. воло­діла 315 кв. саженями землі під погостом, мала 400 кв. саженів плацу, 14 десятин 860 кв. саженів ружної, у т. ч. 860 кв. саж. садибної землі. Мала будинок для квартири псалом­щика. Діяли бібліотека, церковнопа­рафіяльна школа.

До парафії входили хуто­ри: Долі, Лисенки, Пустовари, Колюхи, Дегтярні, Поди, Ноги, Глибока Балка, Братешки, Ме­дяники, Антонці, Тутаки, Бардаково, Конон-Рижі, Овсії, Бі- локонки, Бережецькі.

1902 парафіян - 1407 душ чоловічої, 1357 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейо­ваних станів — 25, міщан — 60, козаків — 1961, селян - 197.

Розібрана у 1930 році.

Із священиків відомі: Леонтій Малинський (1776), Іоанн Васильович Любицький (1902, у сані з 1873, нагороджений ску­фією 1895), Василь Іоаннович Любицький (1912); із псаломщи­ків: Іоанн Никанорович Литкевич (1902, на посаді з 1898), Мат­вій Григорович Грузинський (1902, на посаді з 1880), Михай­ло Петрович Дейнека (1912); із церковних старост: козак Стефан Васильович Колотій (1902), селянин Іоанн Федорович Пальчик (1912).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. - С. 36; Справочная клировая кни­га..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164, 165.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

2.Миколаїв­ська церква.

Дерев'яна, в ім'я святого Миколая церква в сотенному містечку Реше­тилівка Полтавського полку збудована у 1770 р.. 10.10.1776 передана із відомства Київ­ської єпархії до відомства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала двох священиків та чотирьох церковнослужителів. У 1790 р. входила до складу Мир­городського духовного прав­ління. У 1826 р. перебудована, у 1857 р. поставлена на мурований цо­коль, тоді ж до неї добудована дерев'яна дзвіниця.

У 1776 р. до церковної парафії входило 66 дворів і 30 бездвірних хат. У 1902 володіла 505 кв.саж. землі під погостом, 0,25 десятин суміжного плацу, 0,5 десятин садибної, 8 десятин ружної землі. Мала церковну сторожку, бу­динок для псаломщика. Діяли біблітека, у парафії - школа гра­моти.

До парафії входили села Псьолівка (Псьоловій), Псьолівка (Зеленецького), хутори Гарькаві, Литвинів, Прокопенків, Кальнобрицькі, Дерягів, Ландарів, Дзюбанів, Хлистунів, Щербаків, Дзюбанів (Шалд), Лесиків, Мординків, Опанків, Коржів, Сивашів, Ярошенків, Жаданів, Призів, Горулек, Колотіїв, Пальонок, Ягольників, Кукобів, Бардаків, Коломак.

1902 парафіян - 1368 душ чоловічої, 1454 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейо­ваних станів — 55, міщан — 36, козаків і селян - 2542.

Розібрана у 1925 р.

У новітній час релігійна гро­мада М. ц. утверджена як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 28.11.1991 за № 280 по вул. Фрунзе, 3. Для релі­гійних відправ використовува­ла молитовний будинок. У листопаді 2002 р. єпископом Полтавським і Кременчуцьким Филипом освячено місце під будівництво нової церкви. 19.11.2006 р. освяче­но новозбудований мурований храм.

Із священиків відомі: Олек­сандр Михайлович Симонов- ський (1902, 1912, у сані з 1890), протоієрей Стефан Паляниця (2002-2008); із псаломщиків: Яків Олексійович Кучерев (1902, на посаді з 1887), Симон Іоаннович Максимович (1902, на посаді з 1849, нагороджений золотою медаллю за 50 років служби 1900), Яків Симонович Максимович (1912), Микола Іоаннович Жадько-Базилевич (1912), Симон Іоаннович Мак­симович (позаштатний 1912); із церковних старост: бомбар­дир Дмитро Федорович Деряга (1902), козак Федір Якович Яре­менко (1912), Іван Федорович Онищенко (2008).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книжка..., 1902.

С. 34; Справочная клировая кни­га..., 1912. - С. 237; Джерела..., 2004.

С. 164; ВПЄ. - 2006. - № 11 (59).

Лист. - С. 6; 2002. - № 12. - Груд.

С. 4; 2006. - № 11 (59). - Лист. - С. 6; РГПО, 2008. - Арк. 140.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. Г1. Пустовіт.

3.Михайлівська церква.

Час будівництва першої дерев'яної церкви в ім'я архан­гела Господнього Михаїла в сотенному містечку Решетилівка Полтавського полку  не­відомий. Але на початку 18 ст. вона вже існувала, про що свідчить дзвін вагою 3 пуди, куплений у 1734 р.. У 1758 та 1768 роках церква вхо­дила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відом­ства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церковно­служителів. У 1790 р.входила до складу Миргородського духов­ного правління. У 1802 р.церква була реконструйована, у 1860 і 1866 роках відремонтована, у 1877 році по­ставлена на мурований цо­коль, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю. На початку 20 століття поряд із церквою збудували муровану дзвіницю.

У 1776 р. до церковної парафії входило 80 дворів і 41 бездвірна хата. У 1902 році володіла 3 десятинами церковної, 10 десятинам ружної землі. Мала 3 будинки (один — для церковного сторожа, два — для квартир священика і псалом­щика), на церковному погості

комору для зберігання хліба. Діяли бібліотека; у парафії — земське народне училище, школа гра­моти.

До парафії входили хутори Хоружівка, Литвинівка, Біленькі, Голуби, М'якушки, Лобачі, Черкуни, Сахни, Нагаї, Вод­ні, Матюхи, Бардаки, Найдені Нагани, Капки, М'якеньківка, Потичок, Никони, Мандичі, Бардакова, Глибока Балка, Б. Демидового мосту, Шрамки, Латиші, Коп'яки, урочища Ля­хівка, Гречанівка.

1902 парафіян — 1471 душа чоловічої, 1440 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейо­ваних станів — 47, міщан — 45, козаків — 4288.

Розібрана у 1930-х роках.

Із священиків відомі: Єв­ген Васильович Яцевич (1902, у сані з 1893, нагороджений на­бедреником 1900), Кирило Трохимович Петровський (1912); із псаломщиків: Симон Іоаннович Тисаревський (1902, позаштат­ний 1912, на посаді з 1870, стихар 1877), Григорій Костянтинович Черемхович (1902, на посаді з 1889), Микола Федорович Куницький (1912), Андрій Іоанно­вич Дараган (1912); із церковних старост: козак Тимофій Андрі­йович Хоруженко (1902), козак Василь Михайлович Хоружий (1912).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833,837; Клировая книжка..., 1902. — С. 37; Справочная клировая кни­га..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

4. Покровська церква.

Спорудження першої дере­в'яної церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці з дзві­ницею в сотенному м-ку Реше­тилівка Полтавського полку  відбулося близько 1742року. У 1758 р.та у 1768 р. церква входила до складу Миргородської про­топопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відом­ства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та трьох церков­нослужителів. У 1790р. входи­ла до складу Миргородського духовного правління. Нову дерев'яну церкву звели у 1823 р.,  у 1867 р. поставили на мурований цоколь, тоді ж до неї добудува­ли дерев'яну дзвіницю.

У 1776 р.до церковної парафії входило 52 двори і 45 бездвірних хат. У 1902 р. володіла 0,75 десятин землі садибної і під погостом, 1 десятину орної. Мала 2 будин­ки для квартир священика та псаломщика. Діяли бібліотека, при церкві - школа для дівчат (міс­тилася у власному будинку), церковнопарафіяльна школа (відкрита у 1892 р.).

До парафії входили хутори Маменків, Гриценків, Сутулів, Пасішників, М'якеньківка, Пус- товарів, Сени, Варв'янський, Колотіїв, Тривайлів, по Говтв'янській дорозі, Михайлів, Петьків, Гречанівка, деревня Чернещина.

1902 парафіян - 1787 душ чоловічої, 1795 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейо­ваних станів — 41, міщан — 52, козаків — 2275, селян — 1894.

Розібрана у 1930 р..

Релігійна громада відновила діяльність під час німецької оку­пації у 1941р. По війні була заре­єстрована органами радянської влади 18.12.1947 за № 131. Для релігійних відправ використо­вувала дерев'яний будинок по­будови у 1895 р., площею 25 кв. м.

Із священиків відомі: про­тоієрей Петро Євфимович Михайловський (1894, 1902, поза­штатний 1912, у сані з 1867, на­городжений орденом св. Анни 3 ст. 1901), Георгій Потапович Базилевський (1912); із псалом­щиків: диякон Василь Іоанно­вич Кущинський (1902, 1912, у сані з 1899), Федір Васильович Кущинський (1902, на посаді з 1869); із церковних старост: селянин Єлисей Іоаннович Ко­валенко (1902), козак Іоанн Яко­вич Сутула (1912).

Літ.: ДАПО. - Ф.Р-4085. - Оп. 16. - Сгір. 209. - Арк. 11; ПЕВ. ЧО. -1881. - № 17. - С. 833, 837; 1894. - N2 4. - С. 216; Клировая книжка..., 1902. — С. 33; Справочная клировая книга..., 1912. - С. 237; Джерела..., 2004. - С. 164.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

5. Преображенська церква.

Час будівництва першої дерев'яної церкви на честьПреображення Господнього в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку  не­відомий. Наявні у церковному архіві метричні книги за 1661- 1761 дозволяють висловити при­пущення про її спорудження до 1661 р. У 1758р. та у 1768 р. церква вхо­дила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відом­ства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного протопопа та трьох церковно­служителів. Того ж року старий дерев'яний храм розібрали і продали, а натомість спорудили нову церкву. У 1790 р. входила до складу Миргородського духов­ного правління. Ремонтувалася у 1819 р. і у 1863 р., у 1882 р. поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї добудували дерев'яну дзвіницю.

У 1776 р. парафію церкви скла­дали 77 дворів і 17 бездвірних хат. У 1902 р.володіла 528 кв. саженями землі під погостом, 20 десятин 1914 кв. саженів ружної, у т. ч. 714 кв. саж. садибної землі. Мала 2 будинки (один для квартири священика, інший — для здачі у найм).

До парафії входили хутори Міщенків, Кузьменків, Сидо­ренків, Василенків, Мандечев, Гаращенків, Блох, Чорнобабів, Непийпиво, Рукавиців, Клюки, Кузьменки, Коломійців, Пелипенків.

1902 парафіян – 984 душі чо­ловічої, 993 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 80, міщан — 35, коза­ків - 2100, селян - 320.

Розібрана у 1930-х роках.

Із священиків відомі: про­топіп Андрій Романовський (1776), Микола Порфирійович Ушацький (1902, у сані з 1895), Петро Михайлович Виговський (1912); із псаломщиків: Харлампій Антонович Тисаревський (1902, 1912), Петро Кіндратович Дейнека (1902, позаштатний 1912, на посаді з 1861); із церковних старост: селянин Євдоким Матвійович Підгорний (1902, 1912).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. — С. 36; Справочная клировая кни­га..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164, 165.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.

6.Троїцька церква.

Час будівництва першої дерев'яної церкви на честь Святої Живоначальної Трійці в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку  не­відомий. Єдина письмова згад­ка про неї датується березнем 1778 р. На той час церква входила до складу Миргородської прото­ногі ії.

Із священиків відомий: ві­карій Яреськівський Симеон (1778).

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881.- № 17. - С.834.

В. О. Мокляк.

7.Успенська церква.

Час будівництва першої дерев'яної на честь Успіння Пресвятої Богородиці церкви в сотенному м-ку Решетилівка Полтавського полку  не­відомий. Згоріла у 1711 р.. Нова, му­рована церква збудована у 1749 р. з дозволу київського митрополи­та Рафаїла (Заборовського) ко­штом уродж. Решетилівки, ми­трополита Київського і Галиць­кого Арсенія (Могилянського). У 1754р. поряд із церквою збудовано муровану чотириярусну дзві­ницю. У 1758 та 1768 роках церква вхо­дила до складу Миргородської протопопії. 10.10.1776 передана із відомства Київської до відом­ства Слов'янської і Херсонської єпархії. На той час мала одного священика та шість церковнос­лужителів. У 1790 р.  входила до складу Миргородського духо­вного правління. Мала п'ять вівтарів: головний — на честь Успіння Пресвятої Богородиці і бокові — в ім'я св. Василя Ве­ликого, св. блгв. кн. Олександра Невського, св. Єлизавети і св. вмц. Варвари.

У 1776 р. до церковної парафії входило 92 двори і 40 бездвірних хат. У 1902 р.володіла 2 десяинами 750 кв. саж. землі церковної, у т. ч. 515 кв. саж. під погостом; 9 дес. 2348 кв. саж. ружної, у т. ч. 2348 кв. саж. садибної. Мала церковну прибудовану до дзві­ниці сторожку, 3 будинки для квартир священиків і псалом­щика. Діяли бібліотека; у парафії — земська і міністерська школи, школа грамоти.

Мала приписну Георгіївську церкву на хут. Шкурупії.

До парафії входили хутори Шкурупії, Дмитренки, Блохи, Моїсейки, Малинські, При­зи, Пориваї, Горячки, Голуби, Хлистуни, Левадні, Бордюгів, Люті при Ковальчику, Барда- ків, Шкурупії, Матюхи, Литви­ни, Подрійки, Варвянські, По- тичок, Глибока Балка, Попівка, Розсохиних, Клюки, Вовки.

1902 парафіян - 2448 душ чоловічої, 2503 душі жіночої статі; 1912 парафіян привілейо­ваних станів — 202, міщан — 62, козаків і селян - 3017.

Розібрана у 1938 році, за ін. даними у 1940 році.

Із священиків відомі: Геор­гій Іоаннович Якубовський (1902, у сані з 1897), Георгій Пе­трович Уманцов (1902, у сані з 1882, нагороджений набедре­ником 1899), Георгій Павлович Леусов (1912); із псаломщиків: диякон Михайло Іоаннович Жадько-Базилевич (1902, по­заштатний 1912, у сані з 1898), Петро Федорович Куницький (1902, 1912, на посаді з 1890), Антон Максимович Тисаревський (позаштатний 1902, 1912), Матвій Грузинський (позаштатний 1912), Захарія Симоновський (позаштатний 1912); із церковних старост: ко­зак Федір Андрійович Поривай (1902), козак Сава Михайлович Лютий (1912).

Див. також ШКУРУПІЇ хут., Решетилівський р-н. Георгіїв­ська церква.

Літ.: ПЕВ. ЧН. - 1881. - № 17. - С. 833, 837; Клировая книжка..., 1902. — С. 35; Справочная клировая кни­га..., 1912. - С. 236-238; Джерела..., 2004. - С. 164.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко, Т. П. Пустовіт.