І ось тепер часто думки мене повертають в минуле, до самого дитинства, до того часу, який я вже розумів і пам'ятаю.
Особливий поштовх відбувся коли почали збір матеріалів для книжки родоводу. Я згадую рідних і близьких, все і всіх, кого вже немає з нами, добре і недобре. Що повязувало нас між собою.
Бо з життя викинути нічого не можливо.
Відліковую скільки років пройшло, як пішли вони в світ інший і намагаюся в ті дні помянути їх.
8.ХІІ.2008р.ми збиралися підти в Володимирський собор м.Києва, щоб пом`янути 30у річницю як нестало мами, але з Оліного села повідомили неприємну звістку, що в цей день помер її батько.
В собор пішов я сам.І хоч пройшло 30 років, але для мене, ніби, мами нестало вчора.
Я вважаю, що 70 років мама прожили мало і рано пішли від нас.
Багато з того, що відбувалося тоді і для мене було незрозуміле, було просто як факт. Тепер розум аналізує і розставляє все по місцях.
Згадую розмови батьків і родичів. Більшість, особливо таємних розмов, були з Дяченками. Почуті уривки тих розмов, які я тоді не розумів, багато з того далекого доповнила "Одісея" і багато стало зрозуміліші події, зрозумілими розмови батьків.
Тепер, інколи, я ловлю себе в тому стані спогадів в якому пам'ятаю маму. Виходить і вони тоді згадували своє далеке минуле, батьків, рідних, радість і ті звірства радянського режиму. Терор під час і після більшовицького перевороту, який з північної країни занесли і в Україну. І як результат, передчасну втрату рідних і близьких.
Президент сусідньої країни відпрацьовує кагебістський лексикон російської мови.
Під час подій на Дубровці в Москві, спецслужби отруїли газом свій народ, а перекидають це на чеченський фактор. ЗМІ транслювали голос президента тієї держави "…будім мочіть їх (чеченців) в сортірах…"
А в липні 2005 року намагається лексикон відпрацювати на українському факторі.
В Росії знають, що з листопада 1999 року, коли в Україні прем'єр міністром став В.Ющенко, його заступниця Юлія Тимошенко перекрила всі масштабні канали розкрадання українського і російського газу і нафти на території України, а також перестали безпідставно відключати електроенергію. І такі події більше не відбуваються.

Комусь захотілося в черговий раз кинути тінь на Україну.
В підземних схованках України, закатали біля 8 мільярдів кубів російського газу, як резерв для перекачки в Європу в вигідний момент.
Здається, на засіданні вісімки в 2005 році з`явився новий "крилатий афоризм" від президента тієї країни: "…ми будім развівать отношенія с Украіной после того, как там не будут тиріть рускій газ….".
Для росіян і світу запустили чергову качку, що ніби ті 8 мільярдів кубометрів зникли. А через декілька днів, після цієї заяви, російський Газпром ніби переконався, що газ нікуди не зникав, і підписав з Україною угоду на той газ , з розподілом 2,5 мільярда кубів віддали Україні за транзит через нашу територію, решту Росія залишила собі, як резерв для перекачки в Європу.
В молоді роки мене дивувало, коли чув, що в часи сталінських репресій дружини відмовлялися від репресованих чоловіків, діти від батьків. Згодом подібне пережив і сам.