Росія з 2007 року забороняє поставки в Росію від нас то труб, то молочних, м`ясних продуктів і так далі, але тіж комуністи і регіонали ніби води в рот набрали. Ніби не вони керують нашою державою.
"Старший брат" так же як нас, шантажує і інші сусідні держави Грузію, Молдову і т.д., а тепер і свою союзну країну Беларусь.
При мінус 30 градусах морозу в 2005р.підірвали на своїй території газопроводи, які поставляли газ до Грузії і високовольтну лінію на Грузію. Бо вона вимагає вивести з Грузії російських "миротворців".
Це подібно, як підривали в Москві багатоповерхові будинки, щоб потім перевернути це на чеченців і посилити терор проти них.
В 2006 році Грузія ввела в експлуатацію власні гідроелектростанції, а з Азербайджану одержує газ і зняла енерго тиск на неї.
В більшості розвинутих країнах світу, для забезпечення енергетичної незалежності мають декілька альтернативних постачальників енергетичних ресурсів.
Тільки в Україні робили все, щоб був один монопольний постачальник Росія. Яка б диктувала нам, при кожній нагоді, свої умови. Особливо перед новим роком в період найсильніших морозів
Від цієї залежності в 1999-2001 році уряд Віктора Ющенка, коли він був прем'єр-міністром України, а віце-прем`єром була Юлія Тимошенко намагалися відійти і побудували альтернативний нафтопровід Одеса-Броди, для поставки нафти з південних країн, з продовженням в Європу.
Щоб нас і їх ніхто не шантажував перекриттям крану.
Як намагалася продемонструвати Україні з газом Росія на початку січня 2006 р., в березні 2008р.,січні 2009р. і з Білоруссю на початку 2007 року. Але коли Кучма домігся зняття спочатку Юлії Тимошенко, а потім і Ющенка з посади прем`єра ,то спочатку законсервували цей нафтопровід, а в 2004 році передали його Росії для перекачки нафти з Бродів в Одесу, в зворотному напрямку.
Це був черговий крок здачі України Росії. І послужило це енергетичному неспокою, який Україна пережила в травні 2005 року, після приходу до влади команди В.Ющенка.
Дві нафтові компанії Росії "Лукой" і ТНК (Тюменська нафтова компанія) прибравши, раніше з допомогою кучминих помічників, до своїх рук нафтопереробні заводи України, розбудували по Україні сітку АЗС і маючи в Україні монопольний стан по забезпеченню нафтопродуктами, а також позбавивши Україну забезпечувати себе нафтою через нафтопровід Одеса-Броди, вирішили штучно утворити дефіцит всіх видів пального для України.
Не дивлячись, що Україною всі поставки були сплачені і був графік поставки нафти в Україну, з Росії декілька днів не поставлялася нафта. Ціни на пальне ці компанії різко підняли і одночасно не поставляли на АЗС достатньої кількості пального.
Створилися черги на АЗС, а на багатьох АЗС взагалі відсутність пального.
Уряд України в терміновому порядку домовився з рядом країн на поставку пального в обхід Росії.
Пішли поставки пального з країн Прибалтики, Білорусі і інших країн, з умовою реалізації не на російських АЗС.
Як тільки на АЗС, не російського підпорядкування, з`явилося достатньо пального, монополісти Лукой і ТНК змушені були з 21.05.05р. також відкрити свої АЗС і заповнити прихованими резервами свого пального.