До побачення.
Привіт Вам від мене. Іван 17.02.2005року.
Були ще мої листи періоду "Померанчевої революції" 2004р., але їх мені не повернули, тому я їх не надрукував.
При написанні книжки були епізоди які я вводив в текст, але вони були як продовженнями того про що я писав в листах Сивашу Віктору Григоровичу. Тому щоб не повторювати вдруге написане в листах я просто окремі епізоди доповнював в раніше написані мною листи.
В газеті "Шлях перемоги" №14 за 8 квітня 2009 року я натрапив на дуже цікаве інтерв'ю. В своїй двотомній книжці "Країна Москаль, або Московія" В. Білінський розкриває дослідження істориків світу і його про те, що московські владоможці нав'язували світові велику кількість облудних міфів (вигадок).
"Українська і російська історичні науки базуються на хибних постулатах. Це: вигадка про слов`янське походження московітів;
вигадка про входження так званої Ростово-Суздальської землі впродовж ІХ-ХІІ віків-до Великого Київського князівства, себто-до Руської землі.
Обидва постулати-звичайнісінька брехня московської історичної (і не тільки) науки.
Посилаючись на археолога графа Уварова, і російського антрополога Богданова, які цілком спростували вигадку про московське "слов`янське коріння". Крім цих головних вигадок, існує ще безліч дрібніших, проте не менш брехливих, як-от:
-вигадка про Олександра, так званого Невського;
-вигадка про так звану Куликовську битву;
-вигадка про заснування Москви у 1147 році;
-вигадка про відокремлений від Золотої Орди розвиток Московії впродовж 1238-1502 років;
-вигадка про "собіраніє землі руской" та десятки інших.
В часи Російської імперії, проводити подібні дослідження суворо заборонялося. Але запитання щодо міфів імперії у багатьох виникали.
На цій брехні, яка втокмачувалася у наші голови довгих триста років, виросли десятки поколінь людей.
Російська історіографія не дозволяла друкувати в повному обсязі праці давніх істориків. З знаменитої праці Ала-ад-діана Ата-мелік Джувейні (1226-1283) "Історія завойовника світу" російські владоможці дозволили надрукувати російською мовою тільки… п'ять сторінок тексту.
Ось чому сучасна російська влада так поспішає узгодити з Україною "спільне бачення історії".
Уваров завдав надзвичайно важкого удару по московській історіографії. Розкопавши впродовж 1851-1854 років Ростово-Суздальські землі, 7729 поховань, він не знайшов жодного! слов`янського. Його дослідження
засвідчили проживання в колисці Московії впродовж сотень років (VIII-XVI віків) лише одного фінського племені-меря.
Розкопками він засвідчи ще одне явище, Уваров не знайшов жодної київської монети. Хоч віднайдено сотні монет європейських та азійських.
Остаточного, смертельного, осикового кілка у московське "слов`янське походження" забили праці російського антрополога професора Богданова. Дослідивши не одну сотню курганів останків у 70 ті роки ХІХст. Він підсумував свої висновки: "Таким чином, Ярославська, Володимирська, Московська, Тверська, Вологодська, Рязанська, Ніжньогородская губернії-це місцевості з мирянським (фінським) населенням.