Начало текста 187 страницы

Сторінка 5.
Справка из ревизии о маетности Киевского полка 1726 года произведена в 1729г."
Ця книжка має 40 сторінок.
Василенко опрацював всі старі матеріали вказаного періоду і видав їх книжкою.
Друга книжка:

"Національна еліта гетьманщини (персональний склад і генеалогія козацької старшини 1648-1782р.р.)"

Музей гетьманства. Автор (головний) Кривошия В.В., Київ 1998р.
Частина1- 270 сторінок, частина 2- 344 сторінок
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ наук України інститут політичних і етнонаціональних досліджень.
Сторінка 6.
"….Автор ставить перед собою завдання розглянути у проміжку 135 років (1648-1783) хто діяв на українській політичній арені репрезентуючи українське козацтво у тогочасному суспільстві. Здавалося б досить просте запитання. Проте і на сьогоднішній день українське минуле представляє історію "штабів" гетьманів, губернаторів, перших та генеральних секретарів, а не життя самого народу, людей.
Людям, як об'єкту української історії, взагалі не поталанило.
Починаючи від 1708р. (анафема Мазепи) прізвища частини із них взагалі було заборонено згадувати.
Друга частина 20ст. поруч з фізичним знищенням людей, знищила людину в історії.
Складалася ціла історична школа, яка добре знала обмежений набір імен, що дозволялося згадувати у науковій продукції. Декому із "фахівців" і до сьогоднішнього дня вдається видавати "наукові дослідження" в яких днем з вогнем не знайти діючих осіб".
Сторінка 23.
Джерела.
"чи використав автор всі можливі джерела? Звичайно ні.
Для цього одного життя замало.
У цій книжці дослідники переглядали навіть записки "за здравія" і поминальні, кого туди вписували. В нашому варіанті цих записок немає.
З матеріалів в архіві я побачив, що посадовці мали не десятини землі ( 1 десятина дорівнює 1,09 гектара), а цілі села і не одне. Тому та земля, яку мали наші предки в Петропавлівці це незначна величина. Вони могли її купити або їм надали, як переселенцям.
Я ввесь час повертаюся до Решетилівки Полтавської і тільки там знаходжу наше прізвище.
Можливо моя мама знали і говорили правду, що наше прізвище прийшло з Криму. Там озеро Сиваш і ми з цією назвою пов'язані, це однозначно.(Скоріше підходить варіант який написано раніше цього тексту) Можливі варіанти, що з Криму прізвище пішло в Решетилівку Полтавську Наприклад з Криму возили сіль, потім ці чумаки стали козаками і їх записали Сивашами. З Решетилівки Полтавської їх нащадки переїхали в Решетилівку і Петропавлівку Пологівського району і мама про це повинні були знати.
У мами була дуже хороша пам'ять. Вони дуже багато про все знали. Вони називала всі населенні пункти, які були розміщені, як кругом Петропавлівки так і далеко від неї. Я тоді дивувався, як вони без карти всі їх знали.
Моя мама і сусід дід Хома Кривоніг, дід Вані Кривонога, було зійдуться на межі, бо жили через хату і все говорять, говорять, все згадують старе.
6.Вітя, ми ніде не знаходили чи не шукали, яка частина Петропавлівки називалася Решетилівкою і з якого часу по який (переіменовано в 1922 році авт. з`ясував пізніше. Межа між Петропавлівкою і Решетилівкою починалася з хати Діденко Петра і продовжувалася до Ольгополю до Гаркуші. Це був і колгосп "Революційна хвиля"). Це точно, що там була назва Решетилівка і це та частина села, яка була колгоспом "Революційна хвиля" скорочено називали "Рев хвиля".

Конец текста 187 страницы