Сиваш - моя фамилия
генеалогический сайт
Sivash - my family
genealogical site
Сегодня - 27 декабря 2024
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Для просмотра изменений на сайте нажмите на дату выделенную жирным
___


Rambler's Top100

© 2008-. Все права защищены. При перепечатке материалов ссылка обязательна

Скачать книгу полностью (19 880 Кб)

Введите страницу      

Начало текста 157 страницы

Мені і тепер пригадується яка то була смачна їжа.
Масло мама розфасовували на кусочки приблизно один фунт (400 грам). Збивали його на багатогранник. Так як тоді холодильника в нас не було, то кусочки складали в каструлю і в відрі опускали в колодязь. Трохи масла мама лишали для сім`ї, а решту продавали на базарі в Пологах.
М'ясо теж продавали, інколи для сім`ї різали курку чи іншу живність. Зварять борщ з м'ясом. Всім діставалося по кусочку. Татові діставалося м'ясо де були кістки. Тато догризали ті кістки так, що вже нічого їстівного там не залишалося. Мама казали та ти не догризай їх так залиши хоч трохи хряща бо і собаці не буде чого погризти.
Батько з братом Миколою намагалися завести голубів. Але в них чомусь не виходило. Коли я підріс, то теж вирішив розвести голубів. З батьком відокремили для них дві крокви горища.Їх стало в нас дуже багато.
Коли мама вранці виносили для них зерно, то голуби падали прямо на маму, сідали на плечі, знали свою годувальницю.
Мама часто варили борщ, або тушили картоплю з голубенятами. М'ясо і страви були дуже смачні. Коли я вже поїхав з дому і було приїду додому, мама казали полізь на горище і принеси мені, наприклад, четверо голубенят я зварю обід.
В час коли я пішов на пенсію і життя заставило продавати лишки від урожаю, мамині звички переймаю і я. Старанно все готую і сам одягаюся охайно. Це допомагає мати якусь частину постійних клієнтів.
Пригадую, що коли батьки були вже на пенсії, то їздили на поля де росли соняшники і вже комбайни їх зібрали, але там ще можна було знайти пропущені соняхи і вони збирали достатньо зерна, а потім міняли його на дуже смачну олію. Тепер так же роблю і я.
Коли мама пішли на пенсію, то в перші роки одержували пенсію 8 рублів, пізніше збільшили до 12 рублів, а ще пізніше до 20 рублів на місяць.
Батькові сестри: Марія (Павленко) жила в селі Басань недалеко від Дяченок, Ганна (Кривоніг) жила в селі Павлівка, це продовження села Басань, Віра (Бикова) жила недалеко від Григорія Федоровича Сиваша в Роздольному.
Ще про моїх батьків. Одружилися вони, мабуть, в 1923 році чи на початку 1924р., бо Марія Іванівна народилася в 1924 році. Вона була найстарша з дітей. Виходить, що коли вони одружувалися мамі було 15 років, а батькові 21рік.
В своїх анкетах всі ми (діти нашої родини) чомусь писали, що мама Сиваш Ольга Петрівна 1905 року народження. Чому так мені невідомо, хоч ми знали, що мама з 1908 року народження. З чим пов'язана зміна року народження я забув. Це з чимсь пов'язане у радянські часи.
Багато людей добавляли собі роки, щоб раніше піти на пенсію, і щоб менше тиснула на них колгоспна влада по відробітку кількості трудоднів за рік. Була така норма, скільки кожен повинен був виробити мінімально трудоднів за рік.
Може в мами була інша причина. Вихід заміж в повноліття
Що таке трудодні? Люди в колгоспах казали, працювали за палички.
За робочий день, або за виконану роботу бригадир ставив трудодні.
І це накопичувалося до кінця року. В кінці року проводили всі розрахунки по всьому господарству, колгоспу. І після цього визначали, що на один трудодень припадало, наприклад від 2х до 20 копійок в пізніші часи.

Конец текста 157 страницы
Сайт посвящен 100-летию со дня рождения моего отца Сиваша Григория Федоровича, который родился 27 сентября 1908 года по старому стилю в с. Петропавловке, Бердянского уезда, Таврической губернии; в настоящее время с. Тарасовка, Пологовского района, Запорожской области в России и всем, кто его знал, со словами благодарности.