Начало текста 146 страницы

Намічав подивитися Полтавський курінь, але до хвороби не встиг.
Вітя, в листі Віталія Сиваша внеси дві поправки. Треба щоб було Логвиненко Самсон Данилович, його дочка не Неля, а Ніна.
Останнім часом я з Федею не говорив.
Гроші, які він мені вислав я одержав.
Вітя, передивлявся фотографії в черговий раз і вирішив вислати тобі ще дві. Одна з того періоду коли ти був в Тарасівці в 1972 році.
А друга, я звернув увагу, що на першому, передньому, плані тітка Химка на моєму весіллі в 1967 році, листопад місяць. В лівому ряді, перша, тітка Настя Горулько, теж наша родичка, за нею мамина сестра тітка Тоня, далі сусідки. В правому ряді перша Сиваш Тетяна Трохимівна, третя моя мама, за нею Логвиненко Самсон Данилович, за ним Хілько Фанасій, чоловік двоюрідної сестри по маминій лінії.
Моє весілля, в Тарасівці, влаштували мої батьки, але коли ми їхали до тещі на Тернопільщину, дружина мене попросила щоб там я не говорив, що в нас було весілля. Я не запитував її чому так, але про весілля там нікому ніколи не говорив.
На днях я знову зустрівся на його роботі з моїм сином Михайлом.
Я запропонував йому два конверти, з твоєю і Федіною адресою з листів, які ви присилали. На них я написав Ваші телефони. Він взяв їх.
Нехай подумає, як йому поступити. Я сказав йому, що робота вже готова в чорновому варіанті. Можливо він комусь із Вас подзвоне.
Я через певний час знову підійду до нього.
Я писав тобі, що на заводі "Ленінська кузня", де пропрацював майже 30 років, організував незалежну профспілку, яка входила в структуру ВОСТу. Я також був обраний в керівну структуру Координаційної Ради ВОСТ.
Висилаю тобі копію посвідчення, а також копію квитка, що я дійсно оформився в читальний зал Центрального історичного архіву України.
Коли я переглядав каталог населених пунктів, то в Петропавлівці було тільки прізвище Щербаха і те, що я тобі написав раніше.
Можливо десь є які то записи в іншому місці. Уточню.
Мама називали прізвище Щербаха. Це були ще у наших краях можливо хтось із родичів того Щербахи. Я написав Марії Іванівні, якщо вона щось про це пам'ятає, то щоб написала Вам про це.
Всі питання, які ти мені поставив я постараюся опрацювати і про все повідомлю.
Катерина 2га, коли знищила Запорізьку Січ, переселила залишки козаків на Кубань, щоб вони там поселилися і захищали південні кордони Росії від кавказьких народів, здається ногайців і не тільки.
До побачення.
04.02.2003рік, Іван.
Фонд 2194, опис 1, справа 150, 1868 рік

План.
Части земли предположенной из округа военного поселения Екатеринославского Кисарского полка, к отдаче во владение прапорщице Надежде Кишинской с наследниками в замене приобретаемого от округи 2ой Кирасирской дивизии имения.
Экспликация
Предложенная из округа Екатеринославского Кирасирского полка к отдаче прапорщице Надежди Кишинской с наследниками земля покрыта красною краскою и значится на плане под литерой "Л".
В оном участке назначено в отдачу одной удобной земли 12 десятин каковая земля следует в вознаграждение за имение, по приобретению первого рода. Назначение же оной зделано на край округа к помещичьей дачи хутора Жеребецкого.

Конец текста 146 страницы