Коли Микола одружився, на Катерині, працювала вона зоотехніком в їхньому селі, вона перейшла жити до них, до його батьків.
Але чомусь вони не знаходили спільної мови з Миколиними батьками.
Мені важко тобі пояснити, чому це відбувалося. Бо я тоді вже вчився в Запоріжжі, додому приїжджав рідко. І хоч бачився з Миколою, то не всі питання обговорювали.
З часом Катерина залишила сім`ю Дяченків і поїхала в Гуляйпільський район на свою батьківщину (в с.Темирівку з`ясував пізніше авт. ).
Як зветься село я забув. Один рік нас студентів навіть послали в це село для збору урожаю. Але це було коли Микола ще не був одружений.
З часом Микола поїхав до неї. Але в них чомусь спільне життя не складалося. Микола причастився до горілки. В Басань приїздив він дуже рідко. Його ввесь час дівчата дяді Сави розшукували.
Але додому він чомусь не їхав.
Я завжди заходив до Дяченків, коли приїздив додому.
Потім, майже до кінця життя дяді Сави, переписувався з ним.
Але вони завжди уникали конкретної розмови за Миколу. І тітка Химка і дядя Сава жалілися, що Микола забув їх і не їздить до них.
Але коли я намагався розпитати конкретніше причину, чого так сталося, плакали і тітка і дядя. Вони махали рукою і говорили "та". Я розумів, що їм важко про це говорити і переходив, в розмові, на іншу тему
Тітка Химка хворіла і кожен раз коли я приходив до них їй ставало все тяжче. Вона все лежала в великій кімнаті на ліжку. Було сяде на ліжку і плаче. З ними вже ніхто не жив. Дядя Сава доглядав і за тіткою і по господарству порався. Ввесь час згадували хлопців Петра, Василя, що пішли з життя передчасно, а Микола не з`являвся до них.
Вітя, дам пояснення по тих словах, які ти написав, щоб я уточнив.
1. Милиці-костилі. Вітя, за поїздку на Кубань до батька. Мені було десь 4 роки і я написав сестрі Марії, щоб вона, якщо пам'ятає, уточнила де це було. Але від неї чомусь немає листа.
Всі імена і окремі уривки з розмов з моїми батьками і за братів дяді Гриші, Павла, Івана, сестру Параску чув і це згадується. Чув, як тітка Химка і дядя Сава розказували моїм батькам за те, що відбувалося в Молдові з дядьком Іваном.
2. Полілка, так це подібне до культиватора. Але точного пояснення я не знайшов навіть в словнику. Є слово поліття, прополка і все.
3. Завод КДЕМЗ-Київський дослідно-експериментальний механічний завод, міністерства сільського господарства.
4. Двомовність, то я так написав букву "д".
5. Люди вирували- сходилися на мітинги, демонстрації, виступали там, домагалися своєї державності. Надіялися, що державою будуть керувати чесні, кваліфіковані, національно налаштовані кадри.
І разом з іншими народами держави заживемо краще, заможно в промислово розвинутій і багатій сільськогосподарській державі.
Не думали, що керівництво захоплять злочинні елементи і обкрадуть і державу і бідніючий народ.
6. Доводять людей до стогону- обкрадені люди не можуть, в більшості, визначитися за кого голосувати на виборах. Яку команду чи партію підтримувати. Тому, що не слідкують постійно за діяльністю цих структур і не слухають незалежних радіостанцій. Орієнтуються на ту брехню, яку чують і читають у власній державі. Чомусь не "бачать", як злодії їх обкрадають, а міліція нікого не шукає, як садять невинних людей по сфабрикованих матеріалах, як обкрадають керівники шахтарів і комерційні структури, а компартія не називає злодіїв і не допомагає їх розкрити перед державою, а кожен рік водить шахтарів в Київ домагатися виплати заборгованості по зарплаті державою і багато іншого.