Чи не розуміють ті "заробітчани", яких звозили в Київ за 500-700 кілометрів і оплачують їх за ту масовку, яку створюють з них комуністи, регіонали та соціалісти
Щоб злодії і запроданці сиділи в кріслах керівників держави. І пізніше вони повернуть свої витрати підняттям цін на все і для всіх і тих хто так охоче їхав щоб ніби заробити кошти для себе.
24.06 2007р. нам вдалося зустрітися з усією родиною Віті Лиходіда бо в неділю всі були дома. Прийшов Володя, ми всі пообідали разом, зробили фото. А після обіду ми знову поїхали в Тарасівку. Поправили могили Сивашів діда Петра, баби Федори, мами, батька, зрубали дерева і кущі, які вже виросли на могилах.
На проводи я поставив пам'ятник батькові, а в цю поїздку почув в селі, що злі язики вже розпускали слухи, що пам'ятник я поставив не на могилі батька.
Яка злоба в людей, які про це говорять.
Навіть як би я поставив на місці де немає ніякої могили, але я віддав шану своєму батькові і про це ніхто не має права недобре говорити про мої дії.
Можна говорити по аналогії, що стоять пам'ятники воїнам, які загинули в інших місцях і можливо в цій могилі немає і їх кісточок, але родичі приїздять до тих пам'ятників де викарбувані імена їх рідних і вклоняються їм.
Але я вирішив перевірити ту неправду. Я знайшов в книжці "Сивашська Одісея" фотографію яку Федя Сиваш зробив в 2002 році. Біля самотньої могили батька стояли Тоня Іванченко, а друга жінка стояла спиною до фотоапарата, то можливо була Аня Доля, але вони показували Феді могилу Сиваша Івана Петровича. Перед хрестом тоді як і тепер ріс так і такий же кущ бузку.
Так як я знав і Володі Лиходіду мама розказувала, що дід Петро Гасенко збудував в селі Петропавлівка будинок банку і лікарню, то ми вирішили оглянути ці будинки. Спочатку обійшли будинок банку і я зробив декілька фото, які є в 5ій частині.
Потім поїхали до лікарні. Три споруди і паркан старого зразка всі вони в дуже занедбаному стані, інші можливо збудовані чи перебудовані пізніше. Але я також зробив з них фото. Вони також є в 5ій частині.
Так як з усіх родичів я зробив фотографії останнього часу, а з Терещуків ні, то Володя Лиходід запропонував заїхати до Світлани.
Ми заїхали до них, поспілкувалися з ними сфотографувалися і поїхали до Володі.
25.06.2007 року ми з міста Пологи рано вранці виїхали на Запоріжжя.
Засоби масової інформації області повідомляли, що в лекційному залі обласної бібліотеки в м. Запоріжжі в 11.00 відбудеться зустріч Сивашів. Яку організував Сиваш Федір Григорович через свого представника в місті Запоріжжі Новікова Андрія Володимировича.
Про те, що відбудеться така зустріч я повідомив своїх племінниц Горліциній (Сиваш) Світлані Миколаївні і Остапенко (Обіход) Тамарі Павлівній.
Федя намагався не видавати свого хвилювання чи прийдуть Сиваші на цю зустріч.
Але на зустріч прийшли, приїхали біля 50 Сивашів.
Спочатку обмінялися інформацією. Потім вийшли на вулицю і зробили колективний знімок всіх присутніх. Знову зайшли в зал і продовжили обмін короткими спогадами хто звідки, який життєвий шлях пройшов виступаючий. Виступи були добровільні.