Другу книжку, цю, пишу я, Сиваш Іван Іванович.
А також даю інформацію, що з`явиться і третя книжка під авторством Сиваша Федора Григоровича.
В кінці грудня 2008 року ми домовилися з Федором Григоровичем Сивашем про збір матеріалів для написання генеологічного дерева нашого роду. Вважаю, що це буде окрема 4а книжка нашого роду.
Тому я вирішив змінити назву своєї книжки. Написати в ній і ті спогади, події, які не ввійшли в «Одісею» і викласти погляди на ряд питань, які я бачив в документах, в історичному архіві України.
А в серпні 2009 року в Києві Федя Сиваш розказав мені, що його батько Сиваш Григорій Федорович називав свого діда Сивашем Андрієм Івановичем, але документального підтвердження в архівах, що він Іванович Федя не знайшов і мені знову прийшлося з назви книжки «Родина Сиваша Андрія Івановича….» викреслити слово Іванович. Виходячи тільки з того, що наші діди були достовірно Петро Андрійович і Федір Андрійович.

З Федею ми говорили як могло з`явитися прізвище Сиваш, коли моя мама говорили, що прізвище прийшло з Криму. Ми обговорювали версію, що можливо чумаки возили сіль з Криму на Полтавщину (сіль добували з озера Сиваш). Потім ці чумаки могли вступити в козаки і записатися, як Сиваш. З цього могло початися наше прізвище.
Але при гостях всі свої питання я відклав і намагався більше уваги вділити дорогим для мене гостям.

16 .06 2006 року ми поїхали в Володимирський собор Київського Патріархату м. Києва і там похрестили найменшого синочка Феді, Андрійка, 22 вересня 2006 року йому виповниться три роки

За хрещених батьків у Андрійка були мій старший син Михайло і, дружина сина Володі, Іра (Петровська Ірина Володимирівна 25.11.1969 р.н).
До Собору Михайло приїхав сам, бо 25.05.2006р. в нього народився син, якого він назвав Андрієм. А в квітні 2008 року у нього народилася донька яку називають Даринка.
Володя приїхав з дружиною Ірою і донькою Лізою.
Ліза, за віком, майже ровесниця Федіному Андрійку. 22.січня 2007р. їй виповниться три роки.
Коли хрестили Федіного Андрійка, мої думки переносилися і в Тарасівку і я пригадав, що мама говорили, що моєю хрещеною матір`ю була баба Турчин, (по вуличному їх називали Менделі). Вони жили рядом з садибою Сиваша Федора Андрійовича.
Хто був у мене хрещеним батьком я не пам’ятаю.
Чи то я забув чи мама не говорили.
Малим хлопчиком я носив вечерю і до хрещеної матері.
В ті часи були суворі зими, великі сніги, інколи досягали до пояса.
Так як я народився на початку війни і батька забрали на війну і не знали чи повернеться батько з війни, мене назвали ім`ям батька Іван.
17.06.2006 ми, я і Федіна сім`я, ходили по Києву.
Відвідали Андріївський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Софіївський собор. Ще опустилися на Майдан Незалежності, а на більше не вистачило сил.