Російська історіографія не дозволяла друкувати в повному обсязі праці давніх істориків. З знаменитої праці Ала-ад-діана Ата-мелік Джувейні (1226-1283) «Історія завойовника світу» російські владоможці дозволили надрукувати російською мовою тільки… п’ять сторінок тексту.
Ось чому сучасна російська влада так поспішає узгодити з Україною «спільне бачення історії».
Уваров завдав надзвичайно важкого удару по московській історіографії. Розкопавши впродовж 1851-1854 років Ростово-Суздальські землі, 7729 поховань, він не знайшов жодного! слов`янського. Його дослідження
засвідчили проживання в колисці Московії впродовж сотень років (VIII-XVI віків) лише одного фінського племені-меря.
Розкопками він засвідчи ще одне явище, Уваров не знайшов жодної київської монети. Хоч віднайдено сотні монет європейських та азійських.
Остаточного, смертельного, осикового кілка у московське «слов`янське походження» забили праці російського антрополога професора Богданова. Дослідивши не одну сотню курганів останків у 70 ті роки ХІХст. Він підсумував свої висновки: «Таким чином, Ярославська, Володимирська, Московська, Тверська, Вологодська, Рязанська, Ніжньогородская губернії-це місцевості з мирянським (фінським) населенням.
Тобто, ще в ХІІІ столітті за Київською та Чернігівською землями проживали тільки фінські племена. Отака вона байка про «слов`янську» Московію з VIII по ХVI вік.
Коли люди чують правду, то «очі лізуть на лоба».Бо як же так: Олександр Невський не брав участі у Невській та Чудських сутичках, а Куликовської битви взагалі не було?!
Ми обов’язково повернемо українцям упевненість і гордість.Потрібен лише час. Бо за 300 років колоніального гніту Російська імперії наповнила не тільки наше життя, але й наші голови, наші душі московською отрутою вседозволеності й бандитизму.
Це ж Московія штовхала наших «хахлуїв» відмовлятися від материнської мови, від українського побуту, зрештою-від пам`яті про наших предків.»

Листи Сиваша Віктора Григоровича і лист и (від 18 12 2002 і 30.12.2008 роки) від Сиваша Федора Григоровича (з листом Сиваша Віталія Григоровича з м.Запоріжжя) до брата Сиваша Івана Івановича.
(на деяких листах Віктора я робив свої помітки для пошуку тих чи інших матеріалів.)
В січні 2009 року Федя Сиваш рекомендував мені всі тексти, навіть якщо вони чужі, передруковувати, а не сканувати, бо скановані сторінки є не підйомним матеріалом для інтернету.
Тому, з часом, можливо,я постараюся передрукувати такі сторінки.
Але оригінали скановані виглядають достовірнішими. І коли пройдуть часи, то наші потомки будуть бачити почерки тих хто готував ці роботи.
І про нас не будуть думати як про первісних людей, які і писати не вміли.