Передвиборні поїздки Ющенка і його команди блокували і не допускали в ці райони. Автомобілі, які їздили від Ющенка, кололи шини, били вікна, намагалися підпалювати, людям погрожували фізичною розправою і де хто відчув це на собі. Аеропорти, перед прильотом Ющенка, закривали під різними надуманими версіями.
Ті поїзди з людьми з Донеччини, які відправляли 31.Х і 21.ХІ в західні області України, потім зіграли проти Януковича. Бо цих людей там ніде не залякували, навпаки приймали привітно, надавали житло, кормили, запрошували в гості і на зустрічі в майбутьньому. Крім цього люди побачили, що і центральні і західні люди живуть краще ніж східна частина людей і це був для них злам не на користь Януковича.
Команда Януковича привозила десятки тисяч людей зі сходу в Київ на його підтримку з його символікою. Поки в цих людей була горілка і гроші які їм платили за поїздку в Київ, вони стояли за Януковича. Коли все це кінчалося і лишався холод і голод вони приходили до нас де їх кормили і зігрівали. Ці люди лишали намети Януковича і переходили на наш бік.
Декілька днів після 22.ХІ.2004р.,для людей які прибули в Київ на підтримку Ющенка, організація по розміщенню їх була недостатньою. Але через два-три дні все змінилося. Кияни почали розбирати людей з Майдану до себе додому на ніч. На Майдан всі кияни несли різну їжу. Хто що міг. А потім це переросло в загально київське-українське. Коли в підпорядкування мітингуючим перейшли деякі будівлі де розміщували людей від холоду і снігу, туди вже не несли, а везли одяг, взуття, їжу, гроші, ліки, комп’ютери, факси, телевізори і інше. Гроші кидали в величезні скриньки сотнями доларів і ніхто нікого не фіксував і цього ніхто не вимагав. Один бізнесмен привіз вантажну машину валянок. Його ніхто не зафіксував, ні номер машини ні прізвище. Пізніше, його хотіли показати як приклад, але ніхто нічого про нього не міг сказати. Потім жінка Януковича в Донецьку по телебаченні сказала, що в Київ привезли американські валянки і апельсини наколоті наркотиками. Що люди масово хворіють менінгітом. Це і досі викликає в людей сміх від, м’яко кажучи, тієї дурниці, яку вона говорила.
Я на Майдані був всі дні з 22.ХІ до 9.ХІІ.2004 року з ранку до пізньої ночі (а потім і до інавгурації). Я майже прожив життя, але такої доброти, теплих стосунків, відкритості, пошани один до одного, не дивлячись хто якою мовою там говорив, під якими прапорами не ходив чи жовтоблакитними, символікою Ющенка чи дехто з символікою Януковича, я не бачив.
Для розваги людей, які відпочивали після блокувань, на Майдані організували концертну естраду. На ній кожен вечір виступав Ющенко і його колеги з інформацією,що зроблено за день і плани на завтра.
Це продовжується і до сьогодні.
Після 9.ХІІ коли було прийнято рішення і узаконено про пере голосування другого туру виборів 26.ХІІ.2004 року більша частина людей розїхалася по Україні для підготовки до виборів. Всі хто встав з колін, включилися в роботу хто що міг робити.
Коли ЗМІ оголосили щоб 23.ХІІ.04р. зібралися на Майдані для прийняття подальших рішень на день виборів і відразу після нього, я думав що збереться мало людей. Але для мене і сьогодні немає важливішої роботи ніж захист інтересів моїх, мого народу і моєї держави.
Я відклав всі свої проблеми на потім. І коли я прийшов в потрібний час 23.ХІІ на Майдан я був приємно здивований тією кількістю людей які там