за неї оформив на неї документи. І почав відбудовувати хату і всю садибу. Посадив нові дерева, побудував додаткові приміщення, поставив, правда не ввесь, паркан. Тепер ця садиба допомагає мені виживати. І ось висилаю тобі фото цієї садиби пори року весна, літо, осінь 2004 року. Одночасно висилаю фото з Надею, коли вона проводила мене з Софії в березні 2004року.
Вітя, я знайшов фото мого Михайла, це десь періоду 90х років. Я думаю, що ти знайдеш місце для моїх фото.
9. Ти пишеш, що не визначився з кількістю примірників книги. Перше, що я не знаю, як буде складно для тебе її роздрукувати, фінансово.
Я вважаю, що кожен із нас і наші діти повинні мати таку книжку. Кожен із них, потім, як захоче, може її продовжити чи спільно з усіма, чи тільки доповнюючи своїми новими родичами, які відповідно будуть у них з`являтися. Якщо тобі буде під силу, то хочу щоб мені виділив три примірники, мені і хлопцям. Марусиним дітям три примірники. Наді три примірники. Миколі і його Світлані два. Я написав лист дітям маминої сестри тьоті Тоні. Я думаю, що їм теж хотілося б мати таку книжку. В ній буде дуже багато знайомих облич і дорогих людей. Дяченкам усім хто є також треба по книжці. Своїх ти теж визначиш. Вважаю, що Феді треба мінімум 5 примірників, виходячи із сьогоднішнього дня.
А можливо він ще розширить сім`ю. А також можна мати якийсь запас на неврахованих осіб, а також можна використати, як подарунок близьким людям.
10. Відносно розкулачення. Це в іншому архіві, не в історичному. Це «Центральний державний архів вищих органів влади.»
Коли я в ньому працював в 2003 році, шукав матеріали на Гасенко Петра Оксентійовича, маминого батька, то знаходив і про  розкулачення. Наприклад у мене лишилася запис:
«З відомості про ліквідацію куркульських господарств по Бердянському району.
Розкулачено                                370 господарств
Вислано за межі України              135
Від 27.02.1931р.
Керуючий зем. справами             п\п     Грищенко.»
Списків прізвищ я не знаходив. Тому можливо, аналогія і по репресіях. А можливо такі списки зберігають окремо в службі безпеки. І вільного доступу до них не дають. Бо можливо, ще живі ті хто катував невинних людей і не хочуть їх висвітлювати чи їх родини.
Чому я виписав запис по Бердянському району. Я тобі повинен був писати таке про Щербаху, маминого дядька «….селе Петропавловке, Бердянського уезда находится наиболее опасная організація…..». При пошуку одного я наштовхнувся на інше, розкулачення і малу деталь зафіксував.
Я продовжую роботу по пошуку по твоєму плану. Любу потрібну інформацію я відразу перешлю тобі.
                                                                                         30.09.2004р.

                                                                                Добрий день Вітя, рідні.
Вітя, ти не май на мене поганих відчуттів за те, що я зупинився в роботі по пошуку нашого родоводу.
До останніх подій в Україні, то була для мене головна мета в моєму житті знайти щось про наш рід і залишити в пам`яті майбутніх поколінь