Практично це і є те що ти назвав посімейні списки, але треба писати так, як трактують в архівах.
3. Ще сказали, що є «перепис населення за 1897 рік»
Це був всеросійський перепис.
Мені пояснили, що такі документи знаходяться в державних архівах (філіях) територіального розміщення. Я думаю, що саме з цим архівом в м. Запоріжжі підтримує зв’язки Федя і ці координати, адреса, телефон у нього є.
Я переглянув ще деякі книжки і зробив собі помітки. При нагоді, хотів би їх подивитися. В перспективі.
Відносно Наді. Я все з`ясую в неї і Іри, коли поїду в Софію, і потім про все тобі напишу.
Ось недавно мені дзвонив невідомий чоловік. Каже, що він мав розмову з Федею і щось хоче вияснити. Я тоді дуже спішив і не мав часу все в нього вияснити. Він дзвонив мені з автомата, свого телефону не дав. Більше його дзвінків не було.
Вітя, тепер напишу тобі прохання родичів Миколи Сиваша. Дочка Світлана, живе в Одесі. Вона звернулася до мене з проханням, щоб я переговорив з тобою, чи не зможеш ти влаштувати її чоловіка там у вас на роботу. Він працював на оборонному заводі в Одесі, заступником директора. Коли розвалився Союз, завод почали розтягувати і він повинен був або приймати ці протизаконні дії або, як кажуть, піти з заводу. Він пішов, а тепер ніде не може влаштуватися на роботу. Говорить, що він, самостійно, їздив і в Єкатеринбург і інші міста Росії, але теж нічого не знайшов. Світлана працює одна і якось з матір`ю утримують і дітей і чоловіка теж. Він економіст за освітою. Якщо є можливість влаштувати його на роботу, то допоможи йому. При необхідності, більшу інформацію напишу на твою вимогу.
Чергового листа напишу від Наді, або в березні вже з дому, коли повернуся.
                                                                                     12.02.2004 рік.

                                                                                     Добрий день, Вітя!
Я дуже затримався з відповіддю. Постараюся написати про те, що маю спочатку відповідно останніх твоїх листів.
Лист Ніни Петрівни я висилаю.
Відносно Кутнього. Ваше право підтримувати з ним зв’язки чи ні.
Але мені він не сподобався. Він хотів би тримати мене на віддалі і в той же час випитати з мене те, що я накопую в архівах. Вітя, ми не дурніші всіх тих вчених істориків, але треба, щоб ми, точніше я, працював.
Певний досвід роботи в архіві я набув, але мені не вистачає на все часу.
Коли працюємо ми самі, то інтуїтивно і по знанню роду і інше, правильніше відчуваємо і розкопуємо ситуацію. Так як ми шукаємо це для себе.
А помічники чужі, я так думаю, «працюють» по принципу, результату немає, але повинна бути оплата. І чим довше тим краще. Підтвердженням цього може і є те, що Величко нічого не «знаходила», а Новіков відразу знайшов потрібні матеріали в Запорізькому архіві.
Я від Вас нічого не вимагав і не вимагаю. Але маю свої плани і для їх здійснення витрачаю час, який міг би витратити на роботу в архіві.