Згадані українці осіли на запорізьких землях південніше Нової Сербії (Кіровограда), і з них був утворений так званий Ново слобідський козачий полк. (Межиріччя річок Дніпра і Південного Бугу)
Сторінка 40.
Виведені під час війни з турецьких володінь болгари, волохи, румуни і інші християни селилися в різних місцях створеної у 1764р. Новоросійської губернії.
Сторінка 41.
Зимівники-це запорізькі хутірці, розкидані по степу.
Зимівники виникли з першими козаками, які, ведучи промисли в степу, змушені були тут залишитися на зимівлю. У 18ст. адміністрація Нової Січі хуторами називала переважно господарства мешканців Запорожжя, які не належали до козаків, -посполитих.
Для означення ж козацьких осідищ використовувалися виключно термін «зимівник».
Ось чому переважна більшість наших балок мають назви, утворенні від імен і прізвищ запорожців, які тут «сиділи» зимівниками.
Справжніми господарськими хуторами зимівники стають лише за часів останньої Січі (1734-1775р.). Деякі з них досягли значних розмірів.
Сторінка 42.
Зимівники рідко будував один господар; переважно обладнувалися 3-4 господарі. У кожного господаря було по 3-6 козаків, а при них по 10 молодиків.
Офіційно козаки-зимівники звалися сиднями або гніздюками, глузливо-гречкосіями, вони складали поспільство, тобто були підлеглим станом щодо січових козаків. Головним обов’язком гніздюків було годувати січових козаків.
Сторінка 55-56
В 17ст. Джамбуйлуцька (Перекопська) ногайська орда з`явилася на території Північного Причорномор’я, після розпаду Золотої орди та переходу ногайських племен з прикаспійських земель у другій половині16ст.
В другій половині 18ст. з`явилася назва «Перекопська орда»-як синонім назви Джамбуйлуцької орди. Ця ногайська орда кочувала між  Перекопом, Дніпром і річкою Бердою.
Кордони її проживання постійно змінювалися.
Перекопська орда знаходилася в васальній залежності від Кримського ханства.
На чолі орди стояв каймакан-генерал губернатор Перекопу, що призначався особисто кримським ханом.
Найбільш відомим керівником Перекопської орди був мурза Тугай-Бей-союзник Богдана Хмельницького у боротьбі з поляками.
Під час російсько-турецької війни 1768- 1774р. Перекопська орда визнала зверхність Російської імперії (1770р.). На той час вони нараховували 5000 кибиток.
В 1771р. Перекопська орда переселилася на Кубань, але 1790р. ногайці цієї орди повернулися на попередні місця мешкання. Від цього часу вони перейшли на осілий спосіб життя, освоїли землеробство.
Після Кримської війни 1853-1856р.р. залишки орди переселилися до Туреччини (1860р.).