Сестри роз`їхалися з дому. Мама казали, ми з батьком тяжко працюємо в колгоспі, як раби, то їдьте ви вчитися, хоч вам буде легше в житті. Коли ми всі діти розїхалися з дому і все купляли в магазинах, на базарі, мама казали діти купляйте середню картоплю, вона смачніша ніж велика і немає дефектів в середині.

Батьки в селі раніше других хотіли щось краще зробити для нас. Брат Микола пробував зробити примітивний детекторний радіоприймач з навушниками.
В дитинстві мене часто цікавило, що знаходиться в середині, наприклад, годинника. Я розібрав будильник. Звичайно після цього він зупинився, але мене батьки не сварили.
Це сприяло моєму потягу до техніки. Пізніше я вже розбирав непрацюючі механізми і намагався налагодити їх роботу.

Мама поїхали в Запоріжжя, по яких то справах, і несподівано для нас привезли звідти радіоприймач «Новь». Світла в селі не було, то купили приймач на батареях. Батареї важили більше 20 кілограм. Пізніше мама розказували, що дуже важко було нести від поїзда з станції Челюскіна 8 кілометрів до дому.
Але ми вже слухали радіопередачі, концерти.
Через багато років пізніше по селу провели радіоточки і я перебудував радіоприймач на роботу від радіоточки.

Через дві хати від нас знаходився магазин. Інколи мама посилали мене щось купити сіль, мило, інше.
На той час там були примітивні цукерки подушечки, житні пряники і мені так хотілося купити хоч 100 грам.
Апе мама говорили, що треба збирати ті копійки на одежу нам і шкільне майно.
Інколи давали мені пару яєць. Казали піди здаси в магазин (тоді яйця приймали в магазині) і на них купиш собі що хочеш. Яке то було щастя.

В 1953 році поїхав з дому і брат Микола.
Світла в селі ще не було. Ввечері кімнати освітлювали гасовою лампою, каганцем. Уроки ми робили при світлі каганця,але мама хотіли щоб ми швидше робили уроки і гасили каганец бо треба економити гас. Я вирішив зробити вітроелектростанцію на 12вольт.
Десь з батьком взяли труби для вишки. Я їх з`єднав, посвердлив і зробив сходинки. Батько у когось випросив генератор.
Я зробив гвинт з дерева, трансмісію. Знову з батьком звели цю вишку електростанцію. Я провів дроти від генератора в хату.
В вітряні дні вже гасовий каганец (лампу) ми не запалювали.
Світло було набагато краще ніж від каганця і в двох кімнатах одночасно.
Мама ніколи не заперечували, як я щось робив і мені допомагав батько. Ще говорили батькові щоб допоміг мені. А він вмів багато чого робити, відремонтувати і пошити чоботи, скласти стіну, всі сільські роботи і я вчився тому біля нього.

Батько міг прогнозувати події і передбачати їх наперед, тому в більшості його не могли обдурити. Тому в селі можна було почути, що він хитрий.