Скрізь де ми були, Федя знімав фільми і робив фотознімки, а ввечері монтував ці фільми.
Більшість фільмів за ці дні подарував і мені. Хлопцям Михайлу і Володі залишив диск з фотографіями які він зробив 16.06.2006р.
Я дивився на все, що робить Федя і, по доброму, заздрив його дітям. Скільки уваги він приділяє їм. Він на авто проїхав з ними десятки тисяч кілометрів. Знайомив з багатьма містами і селами, рідними, друзями. Все фіксував на плівках, дисках, що лишиться навічно.
З ним рядом завжди знаходиться уважна і вірна його подруга, мати дітей Оля. Пройде час, діти підростуть і вони по достоїнству оцінять турботи батьків.
І ось тільки після приїзду Феді стосунки синів зі мною змінилися на краще. Зі мною почав спілкуватися син Володя. 18.07.2006р. він приїхав до мене додому за диском з фото, яку лишив для них Федя.
Пізніше приїздив з дружиною Ірою, а потім приїхав з донькою Лізою.
   Перш ніж почати писати продовження, я вирішив уважніше дочитати книжку. Доповнити, хоч коротко до неї своє бачення, посилаючись на історичні, відомі мені і не тільки, події і тим, що я прочитав, працюючи  в архівах.
   До написання книжки «Сивашської Одісеї» автор готувався, мабуть, не один десяток років. Деякі матеріали конспектувалися при зустрічах, розмовах, ознайомленні з тими чи іншими матеріалами.
Використана брехлива інформація з Інтернету про Україну.
Яку часто і закидають туди проросійські або російські «діячі».
Я вирішив це продовження писати, як свою думку послідовно до прочитаного по кожному розділу опираючись на відомі історичні події і факти. Деякі факти, в моїй роботі, можуть частково повторюватися описуючи певні розділи «Сивашської Одісеї».
На початку в мене виникла ідея передати примірники «Сивашської Одісеї» в архіви України, в музей гетьманів на Подолі в Києві, можливо в Пологівський або Запорізький архів. Але пізніше цю думку відкинув. Так як вважаю перекручена правда там непотрібна.
Хіба тільки щоб показати, як відносяться до України і українців в Росії і тепер. За роки Незалежності, українці і хто живе в нашій країні  побачили і зрозуміли «доброзичливість» її.
Історію України писали завойовники. Тому вони і не показували дійсність і дійсну кількість загиблих українців в продовж століть боротьби нашого народу з різними завойовниками в тому числі з росіянами царськими і радянськими.
Повна історія української землі і українського народу з`явиться з часом.
Народний Президент України Віктор Ющенко сказав, що ми повинні знати чесну історію своєї держави і свого народу без перекручень. Частина чесної української історії уже написана українцями, яким совети тут намагалися закрити роти, і видана в західних країнах.
Я впевнений, що над збором правдивої історичної інформації про Україну, уже тепер працюють не один історик, а цілі колективи.
Ті сили, які ми задіяли в дослідженні свого родоводу, це крапля в морі. Всі ми працювали тільки в пошуках і виясненні коріння свого роду, але не всі на справедливе висвітлення нашої землі, колиски українського народу, України і деяких слов`янських народів, які з`явилися пізніше.
Дехто заплутався, що вважати первинним Київську Русь чи Московське князівство і в різні часи завойовані ним землі.